Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 752/21215/17
провадження № 61-45692св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерного товариство "АІСЕ Україна",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у складі судді Ладиченко С. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" (далі - ПрАТ "АІСЕ Україна"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою.
Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2008 року між ПрАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_2 було укладено угоду № 188129. На забезпечення виконання зобов`язань за угодою № 188129 від 15 березня 2008 року між ПрАТ "АІСЕ Україна" та ним 05 березня 2011 року було укладено договір поруки.
Посилаючись на те, що у договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, та зважаючи на те, що відповідач звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовом до боржника та поручителя про стягнення заборгованості за угодою тільки 20 грудня 2016 року, тобто зі спливом майже 18 місяців після настання строку виконання основного зобов`язання, яким є квітень 2015 року, на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ОСОБА_1 просив суд визнати поруку припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на момент звернення з позовом до суду строк дії договору поруки не закінчився, оскільки відповідно до пункту4.4 строк договору поруки - до 31 липня 2019 року. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт припинення поруки, а з аналізу письмових доказів вбачається, що твердження позивача щодо припинення поруки не відповідають фактичним обставинам справи та положенням закону, які регулюють ці правовідносини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред`явить вимоги до поручителя.
Встановивши, що 20 грудня 2016 року ПрАТ "АІСЕ Україна" заявив до суду позовні вимоги про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 боргу за вищевказаною угодою та рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 червня 2017 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року (у справі № 477/2520/16-ц), стягнуто із боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПрАТ "АІСЕ Україна" заборгованість за вищевказаним договором - угодою від 15 березня 2008 року № 188129 у розмірі 54 334 грн 21 коп., що свідчить про вирішення вищевказаними судовими рішеннями питання солідарної відповідальності поручителя ОСОБА_1 за зазначеним договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання поруки припиненою відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України(у редакції, чинній на час вирішення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував того факту, що строк, зазначений у пункті 3.1 договору поруки, не є строком припинення дії поруки, тому що він не відповідає вимогам частини першої статті 251 ЦК України. Суд першої інстанції не застосував висновків постанови Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14 та висновків постанови Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14. Також судом проігноровано той факт, що ПрАТ "АІСЕ Україна" звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовною заявою до боржника та поручителя про стягнення заборгованості 20 грудня 2016 року, тобто у строки, коли пройшло майже 20 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, а крім цього відповідач звертався до поручителя з вимогою від 21 серпня 2016 року про погашення всієї суми заборгованості одним платежем до 31 серпня 2016 року, тобто у строки, коли пройшло майже 16 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, яким є квітень 2015 року, тому суд необґрунтовано не застосував вимог частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час вирішення спірних правовідносин).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження указаних судових рішень задоволено. Поновлено строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року та постанови Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва указану цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від товариства з обмеженою відповідальністю "АІСЕ Україна" (далі - ТОВ "АІСЕ Україна"), яке є правонаступником ПрАТ "АІСЕ Україна", у якому товариство посилалось на те, що у договорі поруки прямо встановлено строк його дії - до 31 липня 2019 року, тому порука не може бути припинена і строк для пред`явлення позову не може бути пропущеним. Таким чином, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 березня 2008 року між ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" (далі - ЗАТ "АІСЕ Україна"), правонаступником якого є ПрАТ "АІСЕ Україна", було укладено у простій письмовій формі угоду № 188129, предметом якої є надання учаснику системи послуг системи АВТОПЛАН, спрямованих на придбання автомобіля.
У статті 6 цієї угоди зазначено, що додаток № 1 до угоди містить особисті дані учасника системи, інформацію щодо обраної моделі автомобіля, його поточної ціни на день підписання цієї угоди, розмір внесків в оплату послуг АІСЕ та страхового платежу, що визначаються як певний відсоток від поточної ціни автомобіля, а також додаток № 2 до угоди, що містить правила функціонування АВТОПЛАНу, є невід`ємними частинами цієї угоди. Підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням того, що сторони повністю зрозуміли усі визначення, умови та зміст угоди та додатків до неї.
Статтею 7 угоди передбачено, що угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і діятиме до моменту виконання обома сторонами усіх зобов`язань, передбачених у цій угоді (а. с. 4).
05 березня 2011 року між ПрАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за виконання ОСОБА_2 зобов`язань, що виникають з угоди. В разі невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Літвінчук А. А. (а. с. 5).
Статтею 4 договору поруки сторони погодили, що зобов`язання за цим договором припиняються одночасно з припиненням забезпечених порукою зобов`язань боржника.
Зобов`язання за цим договором припиняються також, коли боржник повністю вибуває з передбачених угодою зобов`язань внаслідок зміни його іншою особою (заміни сторони у договорі), якщо поручитель не виявляє бажання відповідати за нового боржника.
Відповідальність поручителя за цим договором припиняється також після повного виконання боржником або поручителем всіх забезпечених порукою зобов`язань боржника перед кредитором, що виникають з угоди.
Строк дії указаного договору поруки - до 31 липня 2019 року (а. с. 5).
У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за зазначеною угодою, станом на грудень 2016 року у нього виникла заборгованість.
ПрАТ "АІСЕ Україна" реалізувало право стягнення із боржника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаною угодою зверненням до суду (а. с. 6-7).
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 червня 2017 року позов ПрАТ "АІСЕ Україна" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПрАТ "АІСЕ Україна" заборгованість за договором - угодою від 15 березня 2008 року № 188129, укладеною між ЗАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_2 у розмірі 56 068,09 грн, яка складається з: 40 544,89 грн - щомісячного чистого внеску, 15 523,20 грн - заборгованості зі сплати адміністративних внесків (внески в оплату послуг). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПрАТ "АІСЕ Україна" про визнання угоди від 15 березня 2008 року № 188129 та додатків № 1 та № 2 до неї нікчемними - відмовлено.