Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 175/423/18
провадження № 61-8171св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області,
заінтересована особа - Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Новотаромська сільська рада) із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5, 840 га, яка розташована на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району
(раніше - Орджонікідзевської сільської ради Дніпропетровського району) Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221487700:01:039:0028, та належала померлому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 26 жовтня 2004 року, серії ДП №086195, виданого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 30 вересня 2004 року № 717-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010412002112, та передати зазначену земельну ділянку у власність Новотаромської сільської територіальної громади в особі Новотаромської сільської ради.
Вимоги заяви обґрунтовувалися тим, що ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлого за зазначеною адресою інші особи на день його смерті не були зареєстровані. ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 26 жовтня 2004 року, серії ДП № 086195, належала земельна ділянка, площею 5, 840 га, кадастровий номер 1221487700:01:039:0028, яка розташована на території Новотаромської сільської ради, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 49 929, 00 грн. Враховуючи, що з дня смерті ОСОБА_2 минуло 11 років, із заявою про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися, заявник вважав, що наявні правові підстави для визнання спадщини відумерлою.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року заяву керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради, заінтересована особа - Дніпровська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5, 840 га, яка розташована на території Новотаромської сільської ради, кадастровий номер 1221487700:01:039:0028, та належала померлому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 26 жовтня 2004 року, серії ДП №086195, виданого на підставі розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 30 вересня 2004 року № 717-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010412002112, та передано зазначену земельну ділянку у власність Новотаромської сільської територіальної громади в особі Новотаромської сільської ради.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та сільської ради спадкоємці не звернулися, з часу смерті ОСОБА_2 минуло більше одного року, а тому наявні підстави для визнання спадщини після померлого ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки (паю) відумерлою та передання земельної ділянки у власність Новотаромської сільської територіальної громади в особі Новотаромської сільської ради.
ОСОБА_1 , яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції, звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги тим, що рішення суду першої інстанції стосується її прав та інтересів як спадкоємця ОСОБА_2 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року скасовано. Заяву керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради залишено без розгляду.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що, враховуючи встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у справі, що переглядається, існує спір про право, оскільки виник спір щодо спадкування, а тому заява керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Новотаромської сільської ради підлягає залишенню без розгляду.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у квітні 2019 року, Новотаромська сільська рада просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин правила статей 1272, 1277, 1280 ЦК України. На переконання Новотаромської сільської ради, у справі, що переглядається, відсутній спір про право, оскільки ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини лише 11 жовтня 2018 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції, а відповідно до постанови нотаріуса від 11 жовтня 2018 року відсутній факт прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Заявник вважає, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину, а тому рішення у цій справі не стосується її прав та інтересів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 вважав касаційну скаргу Новотаромської сільської ради обґрунтованою, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 просила касаційну скаргу Новотаромської сільської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення передбачені у статті 263 ЦПК України, за якою судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.