Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 234/12031/17
провадження № 61-26054св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, на рішення Краматорського міського суду Донецької області, у складі судді Данелюк О. М., від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області, у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Дундар І. О., Корчистої О. І., від 13 березня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про розірвання договору.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що в березні 2017 року вона вирішила скористатися урядовою програмою "теплий" кредит, а саме: утеплити балкон та встановити на ньому рами. З цією метою вона зателефонувала на номер з реклами, розклеєної та розповсюджуваної у інший спосіб, у тому числі із рук в руки, у м. Краматорську. У цей же день до неї у вказану квартиру прийшов чоловік, який повідомив, що він від ФОП ОСОБА_2 та запропонував зробити раму із склопластика ПВХ з подвійним склом, над рамою запропоновано збудувати покрівлю з металочерепиці, яка починається від стіни будинку та накриває весь балкон, провести утеплення рам, та облицьовати зсередини та зовні сайдінгом. Також він повідомив, що ця робота за договором буде коштувати 12 300, 00 грн. Позивач погодилась та на цю пропозицію, підписала договір, який досконало не могла прочитати, оскільки його текст було надруковано дрібним шрифтом і складно викладено для сприйняття, а також заплатила йому готівкою 1 230, 00 грн. Цієї ж дати вона отримала товарний чек, датований, як виявлено нею пізніше, 26 лютого 2017 року. Маючи на руках договір з ФОП ОСОБА_2, на другий день, 27 березня 2017 року, вона пішла з ним до ПАТ "Державний Ощадний банк України" і уклала кредитний договір № 71-2017 від 27 березня 2017 року. За цим договором банк надав їй кредит у сумі 10 770, 00 грн з терміном погашення впродовж 36 місяців. Проте, протягом 40 робочих днів з моменту укладеного договору із відповідачем робота за договором не була виконана. Оскільки всі обіцянки щодо виконання умов договору, надані відповідачем, після закінчення строку, обумовленого договором, не виконані, вона була вимушена звернутися зі скаргою до органів прокуратури. Після реагування правоохоронних органів відповідач направив до позивача інших працівників, які зробили відповідні заміри і 26 червня 2017 року позивачу привезли та встановити на балконі три рами, одну спереду і дві з боків. Рами виявилися однокамерними.
Із урахуванням зазначеного, посилаючись на положення статей 215, 651, 652, 653 ЦК України, статей 4, 21, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", підпункту 4-1 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1056 від 11 жовтня 2011 року, просила розірвати договір від 31 березня 2017 року, укладений між нею та ФОП ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 фактично укладено договір підряду, сторони договору виконали взяті не себе зобов`язання, відповідач виготовив та встановив за місцем проживання позивача ПВХ конструкції, а позивач прийняла надані відповідачем вироби та роботи, згідно умов договору та здійснила оплату виконаної роботи. З позовом про визнання договору недійсним відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" позивач не зверталась.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишено без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2017 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог Закону України "Про захист прав споживачів", а саме положень статей 4, 21 вказаного Закону, на які остання посилалася в обґрунтування своїх вимог. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно встановив обставини справи, дав належну оцінку наданим позивачем письмовим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 13 березня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами не надано належної оцінки обставинам справи, наявним у справі доказам. Відповідачем порушено терміни виконання договору, встановлено металопластикові вікна іншої конфігурації із одинарним склопакетом, хоча сторонами було обумовлено та погоджено встановлення подвійного склопакету. Встановлена конструкція має значні дефекти, що підтверджується фотознімками. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору від 31 березня 2017 року. При вирішенні спору районним судом неправильно зазначено конфігурацію встановленої металопластикової конструкції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ФОП ОСОБА_2 06 березня 2017 року надав ОСОБА_1 рахунок-фактуру на суму 12 300, 00 грн на світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (вікна з двокамерними енергоефективними склопакетами) (а. с. 46).
14 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "Державний Ощадний банк України" із заявою про отримання кредиту на світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері, та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них для квартири у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 50).
27 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Державний ощадний банк України" укладено кредитний договір № 71-2017, згідно якого позивач отримала кредит у розмірі 10 770, 36 грн на 36 місяців з терміном повернення не пізніше 26 березня 2020 року для придбання "світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері, та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них (а. с. 12-17).
27 березня 2017 року ФОП ОСОБА_2 отримав від ПАТ "Державний ощадний банк України" 10 770, 00 грн для встановлення конструкцій ПХВ ОСОБА_1 (а. с. 47).
31 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов`язався виготовити ПХВ конструкції на протязі 40 робочих днів з моменту підписання договору, а ОСОБА_1 зобов`язалась оплатити замовлення та прийняти конструкції з ПХВ, вартість яких відповідно договору складає 12 300, 00 грн (а. с. 7-9).
ОСОБА_1 також було підписано додаток до договору, який містив технічні креслення замовленого позивачем виробу (а. с. 9).
Згідно довідки ПАТ "Ощадбанк" від 05 жовтня 2017 року вих. № 3938, ОСОБА_1 здійснила погашення кредитної заборгованості у повному обсязі (а. с. 48).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.