Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 461/6113/15-ц
провадження № 61-12931св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 листопада 2016 року у складі судді Городецької Л. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) на його користь 1 000 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 02 липня 2013 року він направив начальнику ГУ МВС України у Львівській області звернення з проханням надати довідку про розмір щомісячної доплати від належної суми пенсії, яка була необхідна йому для подання до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області для проведення перерахунку призначеної йому пенсії. Листом від 25 липня 2013 року ГУ МВС України у Львівській області його повідомлено про те, що вказане звернення за своїм змістом і суттю дублює попереднє його звернення від 08 січня 2013 року, на яке керівництвом ГУ МВС України у Львівській області було надано відповідь та довідку, а тому з урахуванням статті 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року зобов`язано ГУ МВС України у Львівській області розглянути по суті його звернення від 02 липня 2013 року щодо надання йому довідки про розмір щомісячної доплати від належної суми пенсії, яка повинна була бути нарахована для позивача в листопаді 2006 року згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з розміру грошового забезпечення за останньою посадою перед звільненням з урахуванням всіх надбавок. Вважає дії відповідача при розгляді його звернення від 02 липня 2013 року протиправними, у зв`язку з чим йому було завдано моральну шкоду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Галицький районний суд міста Львова рішенням від 18 листопада 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позивачемне наведено жодних істотних доказів того, що йому завдано моральних страждань органами державної влади та не аргументовано розмір морального відшкодування, які він просить стягнути.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 16 травня 2019 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 листопада 2016 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивачем не надано суду жодних доказів неправомірності дій відповідачів, не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю відповідачів та наслідками, крім цього, не зазначено в чому саме полягає заподіяна шкода та не обґрунтовано розмір відшкодування, яке ним визначено до стягнення з відповідача.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 листопада 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову. Також зазначав, що суди не захистили його порушені права, гарантовані статтями 8, 20, 40, 55, 56, 124 Конституції України, статтями 16, 23, 1166, 1167, 1173, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 серпня 2019 року справа № 461/6113/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ МВС України у Львівській області розглянути по суті звернення ОСОБА_1 від 02 липня 2013 року щодо надання йому довідки про розмір щомісячної доплати від належної суми пенсії, яка повинна була становити для позивача в листопаді 2006 року, згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з розміру грошового забезпечення за останньою посадою перед звільненням з урахуванням всіх надбавок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказаним рішенням встановлено, що 02 липня 2013 року ОСОБА_1 в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян" надіслав ГУ МВС України у Львівській області заяву про надання йому довідки про розмір щомісячної доплати від належної суми пенсії, яка необхідна йому для подання до Головного управління Пенсійного фонду в Львівській області для проведення перерахунку призначеної йому пенсії.
Звертаючись з цим позовом ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ГУ МВС України у Львівській області 1 000 000 грн. моральної шкоди на підставі статей 8, 22, 40, 55, 56, 124 Конституції України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.