Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 203/4747/15
провадження № 61-18325св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року в складі судді Карпенка С. Ф. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 01 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 95 500,00 доларів США, а відповідно до додаткової угоди №1 від 03 липня 2009 року - ще 4 298,00 доларів США, зі сплатою 12,75 % річних, строком до 31 травня 2017 року.
Цього ж дня, 01 червня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, банком було укладено окремі договори поруки з ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У зв`язку із внесенням змін до кредитного договору, 03 липня 2009 року було укладено відповідні договори про внесення змін до вказаних вище договорів поруки.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 17 квітня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 165 569,89 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 квітня 2015 року складало 3 550 788 грн 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 86 283,20 дол. США що еквівалентно 1 850 417 грн 08 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 53 639,16 дол. США, що еквівалентно 1 150 337 грн 77 коп.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 9 619,85 дол. США, що еквівалентно 206 305 грн 92 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 16 027,68 дол. США, що еквівалентно 343 727 грн 30 коп., позивач просив суд винести рішення, за яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 20/144 від 01 червня 2007 року суму заборгованості у розмірі 3 550 788 грн 06 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 850 417 грн 08 коп., простроченої заборгованості за відсотками - 1 150 337 грн 77 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 206 305 грн 92 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 343 727 грн 30 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням боржниками своїх зобов`язань утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з останніх на користь банку відповідно до його розрахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2015 року змінено в частині визначення способу стягнення суми заборгованості та судового збору. Стягнуто на користь ПАТ "Укрсоцбанк" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 20/144 від 01 червня 2007 року - 3 550 788 грн 06 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 1 850 417 грн 08 коп., простроченої заборгованості за відсотками- 1 150 337 грн 77 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 206 305 грн 92 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 343 727 грн 30 коп. солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанціїв частині визначення способу стягнення суми заборгованості, погодився з висновком суду про наявність правових підстав для стягнення вказаної заборгованості з відповідачів, проте у солідарному порядку. Також суд відхилив доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також те, що порука припинена відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки сторони укладаючи кредитний договір та договір поруки, а в подальшому вносячи в них зміни, погодили, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а саме до 31 травня 2022 року, з позовом до суду позивач звернувся - 10 серпня 2015 року, а тому підстави для застосування позовної давності та припинення поруки - відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" до поручителя ОСОБА_4 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення поруки, а отже і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням. Вважає, що його зобов`язання за договором поруки припинились, і суди порушили норми матеріального права, стягнувши з нього заборгованість на користь позивача на підставі договору поруки, дія якого припинилась.
Таким чином, ОСОБА_4 оскаржує рішення судів попередніх інстанцій тільки в частині вирішення позову банку до нього, а тому рішення в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряються відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Відзив до суду касаційної інстанції не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 203/4747/15 з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу № 203/4747/15 призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 червня 2007 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є позивач ПАТ "Укрсоцбанк", та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20/144, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 95 500,00 доларів США, зі сплатою 12,75 % річних, строком до 31 травня 2017 року.