Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 2-9/11
провадження № 61-20601св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, ОСОБА_3, відділ Держземагентства у Савранському районі Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Савранського районного суду Одеської області у складі судді Бростовської Н. О. від 17 червня 2013 року, додаткове рішення Балтського районного суду Одеської області у складі судді Ільницької О. М. від 15 липня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Погорєлової С. О., від 29 листопада 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, ОСОБА_3, відділ Держземагентства у Савранському районі Одеської області, про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки в натурі, знесення самовільно збудованих споруд, відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що власник сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2 створює їй перешкоди у користуванні належними їй будинком та присадибною ділянкою, в результаті чого їй спричинена майнова шкода в сумі 1 000 грн і моральна шкода, розмір якої не визначено. Оскільки вона як сусідка не погоджувала межі земельних ділянок при проведенні кадастрових зйомок, відповідач самовільно приєднав собі частину її земельної ділянки та самовільно побудував на межі їх земельних ділянок господарську споруду, яка знаходиться на відстані менше 4 м від вікна її житлового будинку, тому державний акт на право приватної власності на землю відповідача є недійсним, а самовільно збудовані ним споруди підлягають знесенню.
Змінивши позовні вимоги, позивач остаточно просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в сумі 500 грн за пошкодження її телефонного кабелю та відновлення належного їй житлового будинку (очищення і фарбування будинку) після забруднення його відповідачем, а також моральну шкоду в сумі 1 000 грн, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо порушення правил добросусідства та санітарних норм, погроз і образ на її адресу; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, встановити межі земельних ділянок, а також знести самовільно збудовану відповідачем споруду.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Савранського районного суду Одеської області у складі судді Бростовської Н. О. від 17 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Судові рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів пошкодження відповідачем її телефонного кабелю та вартості відновлювальних робіт з очищення будинку. Натомість позивач довела порушення відповідачем санітарних норм щодо зберігання відходів життєдіяльності належних йому тварин. У звʼязку із пошкодженням відповідачем зовнішнього стану її будинку та порушення ним санітарних норм, позивачу була завдана моральна шкода, розмір якої визначений судом у сумі 500 грн.
Додатковим рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки в натурі та знесення самовільно збудованих споруд.
Позивач не довела факт приєднання відповідачем частини належної їй земельної ділянки, а також порушення її прав будівництвом тимчасової господарської споруди на належній відповідачу земельній ділянці. Державний акт про право власності на земельну ділянку виданий відповідачу з дотриманням вимог закону, а відсутність її підпису на акті погодження меж сусідніх земельних ділянок зумовлена її відмовою у його вчиненні, про що складено відповідний акт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, не відповідає плану-схемі бюро технічної інвентаризації та площі земельної ділянки, що належала матері останнього. ОСОБА_2 самовільно приєднав частину її земельної ділянки, до якої входить проїзд між цими земельними ділянками, до своєї. Побудована відповідачем спірна споруда для утримання птиці не відповідає будівельним нормам, зокрема щодо відстані до належного їй будинку. За відсутності погодження нею як сусіднім землекористувачем меж земельної ділянки відповідача виданий останньому державний акт є незаконним.
Касаційна скарга не містить доводів щодо вирішення судами спору в частині відшкодування позивачу майнової шкоди та розміру моральної шкоди, а тому законність й обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій судом касаційної інстанції в силу положень статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є сусідами та проживають відповідно по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 . Між ними виник спір щодо користування суміжними земельними ділянками.
Рішенням Савранської селищної ради Савранського району Одеської області № 21 від 11 жовтня 1996 року вирішено передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0797 га по АДРЕСА_2 та видати державний акт на неї.
Рішенням Савранської селищної ради Савранського району Одеської області № 38-У від 16 травня 2006 року вирішено передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,54 га по АДРЕСА_1 та видати державний акт на неї.
03 жовтня 2004 року ОСОБА_2 обкидав житловий будинок позивача відходами продуктів харчування, що підтверджується актом обстеження вказаного житлового будинку від 04 жовтня 2004 року, складеним комісією із представників Савранської селищної ради Савранського району Одеської області.
21 грудня 2004 року, 12 квітня 2005 року та 23 травня 2005 року представники Савранської селищної ради Савранського району Одеської області проводили обстеження присадибної ділянки відповідача, у результаті яких його було попереджено про порушення дотримання ним санітарних норм.
Актом обстеження забудови земельних ділянок у провулку Садовий від 08 вересня 2005 року були виявлені розбіжності у схемах забудови з місцем розташування існуючих будівель та розмірами земельних ділянок, що потягло за собою порушення існуючих норм забудови та санітарних норм.
Актом обстеження та перевірки розмірі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, якою користується ОСОБА_2 від 22 травня 2006 року встановлено, що межі земельної ділянки, якою користується останній не порушені і її розміри відповідають плану-схемі бюро технічної інвентаризації. Прохід між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в план-схему земельної ділянки ОСОБА_2 не входить.
Актом обстеження та перевірки розмірі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, якою користується ОСОБА_2 від 07 червня 2006 року встановлено, що розміри земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2, не відповідають плану-схемі бюро технічної інвентаризації. Раніше існуючий прохід між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в план-схему земельної ділянки ОСОБА_2 не входить, але він самовільно приєднав його до своєї земельної ділянки.
Актом від 24 лютого 2010 року встановлено, що при виготовлені технічної документації на присадибну земельну ділянку ОСОБА_2 сусідка ОСОБА_1 безпідставно не підписує акт розмежування земельних ділянок.
Актом Савранської селищної ради Савранського району Одеської області від 17 червня 2013 року встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_2 розміщена тимчасова споруда, виступаючих частин якої за межову огорожу не виявлено. Відстань від огорожі земельної ділянки ОСОБА_2 до належного ОСОБА_1 будинку складає більше трьох метрів.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.