Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 357/9092/17
провадження № 61-43416св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Сержанюка А. С., Фінагєєва В. О., від 31 липня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2001 року він почав проживати однією сім`єю з відповідачем як подружжя у орендованій квартирі по
АДРЕСА_1 . У березні 2002 року відповідачу виділили кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1, в якій вони також проживали разом, підтримуючи фактичні шлюбні відносини. У вересні 2004 року вони разом за спільні кошти придбали житловий будинок АДРЕСА_2 . На момент придбання будинок перебував у занедбаному стані, без належних господарських споруд. Оскільки він є будівельником, з 2005 року приступив до ремонтних робіт, які виконував власними силами або за допомогою колег, зокрема ним було проведено опалення, водопостачання, побудовано літню кухню, тротуарні доріжки, сарай-гараж, поставлено капітальний паркан з металопрофілю, дві теплиці, видозмінено дах будинку. За період спільного проживання за спільні кошти вони також придбали різне майно у будинок, автомобіль, який оформлено на сина. Весь цей період вони жили як сім`я, він приймав участь у вихованні сина відповідача, мали спільний побут та бюджет. Однак у квітні 2017 року відповідач почала створювати йому перешкоди у користуванні будинком, порушуючи його права.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд встановити факт проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2001 року по квітень 2017 року; визнати спільним майном подружжя будинок АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину цього будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Бондаренко О. В., від 02 квітня 2018 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з квітня 2003 року по квітень
2017 року. Визнано спільним майном подружжя житловий будинок АДРЕСА_2, який зареєстровано за ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем склались усталені відносини, притаманні подружжю, у період спільного проживання вони придбали житловий будинок АДРЕСА_2, а тому за позивачем слід визнати право власності на 1/2 його частину як на спільне майно подружжя. Також суд першої інстанції вказав, що відповідач не надала суду переконливих доказів, які б спростовували доводи позивача, та не заявляла зустрічних позовних вимог щодо визнання за нею права власності на вказане майно як на особисту власність з належними та допустимими доказами на підтвердження цих обставин.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спільне майно відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що саме по собі проживання позивача у будинку, який він вважає спільним майном подружжя, та проведення ремонтних робіт в ньому не доводить факту його проживання однією сім`єю із відповідачем. Такі обставини не підтверджують ведення спільного господарства, спільного бюджету, не містять жодних відомостей щодо виникнення між сторонами відносин, притаманних сім`ї, взаємних прав і обов`язків, а лише підтверджують факт проживання позивача у будинку відповідача і здійснення ним певних дій, зокрема спрямованих на покращення і обслуговування будинку, в якому він також проживав, тобто не підтверджують його статусу, як члена сім`ї ОСОБА_2 . Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження фактичних шлюбних відносин між ним та ОСОБА_2 у спірний період.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи допустив необ`єктивність та однобічність на користь відповідача, фактично проігнорував показання свідків, які підтверджували характер відносин сторін, факт проживання однією сім`єю, спільного придбання та ремонту спірного будинку, ведення спільного бюджету. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що факт спільного проживання сторін як чоловіка та дружини не заперечувала відповідач та її мати, яка свідчила у суді.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
25 вересня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 листопада 2004 року ОСОБА_2 придбала житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у
АДРЕСА_2
(а.с. 5, 50-52).
Рішеннями виконавчого комітету Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 13 вересня 2011 року №№ 65, 70 надано дозвіл ОСОБА_2 на самочинно розпочату добудову до житлового будинку тамбура розміром 3,06 х 1,59 м із збільшенням загальної площі (житлова площа становить 41,60 кв. м, загальна площа 77,00 кв. м) та літньої кухні-сараю, загальним розміром 6,06 х 5,32 м, дозволено будівництво господарчого блоку в складі гаражу розміром 4,0 х 8,0 м, приміщення для птиці розміром 8,0 х 4,0 м без порушення будівельних норм (а.с. 16-17).
Рішенням Озернянської сільської ради Київської області від 03 лютого
2016 року вулицю Косіора перейменовано на вулицю Весняна (а.с. 15).
Місце проживання ОСОБА_1 з 22 серпня 1989 року зареєстровано у будинку АДРЕСА_3
(а.с. 19).
Місце проживання ОСОБА_2 з 28 березня 1994 року зареєстровано у
АДРЕСА_4 , з 08 квітня 2003 року -
у АДРЕСА_5, з 31 липня 2014 року - у АДРЕСА_2
(а.с. 22, 64).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 05 липня 2017 року, складеного депутатом Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області в присутності сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_5, проведено обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 . При обстеженні виявлено, що у приватному будинку по АДРЕСА_2, загальною площею 76,1 кв. м, проживають власник ОСОБА_2 та її син ОСОБА_6 . ОСОБА_1 проживав за цією адресою з 2004 року по травень 2017 року без реєстрації (а.с. 6).
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що відповідача знає з дитинства, оскільки вони з нею з одного села. Позивача він знає з 2003 року, а саме коли вони шукали для купівлі будинок, а потім його придбали по сусідству. Коли вони купили будинок, то почали робити ремонт у будинку, на подвір`ї, добудували гараж, сарай, літню кухню, криницю, паркан, перекрили покрівлю. Ремонт робив позивач з бригадою робітників. Вони жили як звичайна сім`я. По якій причині вони зараз не живуть йому не відомо, разом вони не живуть півроку. Відповідач працювала гардеробницею, а позивач працював на будівництві. Він їх вважав сім`єю.
Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_7 пояснив суду, що позивача і відповідача він знає більше 15 років, познайомилися вони у спільних знайомих. Він часто з ними бачився, оскільки вони проживали у гуртожитку АДРЕСА_6 працював
у м. Києві та приїздив до відповідача, а потім вони купили будинок та переїхали жити в село. У будинку вони проживали разом як одна сім`я, з ними разом також проживав син відповідача. Позивач заробляв гроші, які йшли у спільний бюджет сім`ї, він працював на будівництві в м. Києві та отримував гарні гроші на той час. Відповідач працювала на "Шинному заводі". Як сім`ю він знає їх з 2003 року, коли вони проживали ще у гуртожитку. Позивач був прописаний у Луганській області, тому будинок оформили на відповідача. В них були добрі стосунки.
Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_8 пояснив суду, що позивача знає 14-15 років, познайомилися вони на будівництві. Відповідача знає 8-9 років, він у с. Озерна допомагав робити позивачу літню кухню, гараж, сарай, теплицю. Позивач раніше проживав у Луганській області, потім жив у гуртожитку по вулиці Молодіжній із жінкою, яку звали ОСОБА_2. Позивач запрошував його робити ремонтні роботи в будинку, він платив йому за це гроші. Сторони жили як сім`я, в одній хаті. ОСОБА_1 працював будівельником і заробітну плату він отримував гарну.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила суду, що вона мати відповідача. Позивача знає 15 років, він приходив до них у гості. Позивач жив із ОСОБА_2 після того як вони купили будинок. Будинок купувала ОСОБА_2, вона і брат давали гроші. Відповідач працювала на "Шинному заводі", мала гарну заробітну плату. ОСОБА_1 кошти на хату не давав, він приїхав із далеку без житла і роботи. В ОСОБА_1 постійної роботи не було, він ходив шукав роботу, приносив заробітну плату додому. ОСОБА_1 робив будь-які ремонтні роботи, потім поступово почали з`являтися гроші. На будинку змінили дах, штукатурили в середині і на дворі. Біля будинку новий паркан, біля будинку зроблено відмостку, стежки. Позивач звертався до неї "мама". Про їх доходи вона не питала, мабуть все робили за спільні кошти. ОСОБА_1 не живе в хаті з весни 2017 року. Коли позивач вселився до будинку їй не відомо, де і коли вони познайомилися їй також не відомо.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.