Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 521/11891/16-ц
провадження № 61-11815св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Дмитро Юрійович, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2017 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_4, у зв`язку із чим відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка квартири під АДРЕСА_1 .
06 березня 2002 року до Сьомої одеської державної нотаріальної контори від його імені звернулась із заявою за № 286 про прийняття спадщини ОСОБА_5, директор загальноосвітньої школи-інтернату № 4 для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків 1-3 ступенів, яка діяла на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Одеського міськвиконкому від 28 грудня 1996 року за № 1249р.
29 червня 2016 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Мельник Л. В. йому ( ОСОБА_1 ) було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири АДРЕСА_1, у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка загалом складається з двох житлових кімнат, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 31,2 кв. м, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина. Оскільки на час смерті позивачу, як спадкоємцю за заповітом, виповнилося шість років, то на адміністрацію загальноосвітньої школи-інтернату № 4 для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків 1-3 ступенів, був покладений обов`язок на звернення до нотаріальної контори. На сьогодні позивач позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі через відсутність правовстановлюючих документів на спірну квартиру.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Завальнюк Д. Ю., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування, призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3 . Крім того, визнаючи за позивачем право власності на все спадкове майно, суди не надали належної оцінки наявності спадкоємців, ОСОБА_7 та ОСОБА_7, які мають право на обов`язкову частку на спадщину на підставі статті 1241 ЦК України. Крім того, 06 березня 2002 року до Сьомої одеської державної нотаріальної контори від імені позивача звернулась із заявою за № 286 про прийняття спадщини ОСОБА_5, директор загальноосвітньої школи-інтернату № 4 для дітей сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків 1-3 ступенів, водночас вказана заява подана після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 30 січня 2000 року серії НОМЕР_1, запис № 1373, у зв`язку із чим відкрилась спадщина.
До складу спадщини ввійшла 1/2 частина квартири під АДРЕСА_1, що належала на праві приватної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_9, згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 28 травня 1996 року зареєстровано та записано в реєстрову книгу за № 3-8035, виданим на підставі розпорядження від 28 травня 1996 року за № 77693.
Відповідно до технічного паспорта на квартиру, що перебуває у власності громадянина ОСОБА_4 квартира під АДРЕСА_1, складається з двох житлових кімнат, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 31,2 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_9, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 лютого 1978 року, запис № 59, де батьками зазначені: батько - ОСОБА_11, мати - ОСОБА_12
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_13, відповідно до архівної довідки від 16 вересня 2002 року за № 1264, де батьками зазначені: батько - ОСОБА_11, мати - ОСОБА_12
07 липня 1972 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на " ОСОБА_9 ", про що свідчить довідка Відділу реєстрації актів громадського стану управління юстиції в Одеській області від 18 квітня 2000 року за № 3255/09-63.
ОСОБА_9 та ОСОБА_13 є рідними братом та сестрою, а ОСОБА_3 (третя особа у справі) є сином ОСОБА_13 та племінником ОСОБА_9
29 жовтня 1996 року ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв в дар 1/2 частину квартири під АДРЕСА_1, про що свідчить договір дарування, посвідчений Десятою одеською державною конторою 29 жовтня 1996 року, за реєстровим № 2-7402.
20 червня 1996 року ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_2 (відповідач у справі) прийняв в дар 1/2 частину квартири під АДРЕСА_1, про що свідчить договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Лічман І. М. 20 червня 1996 року, за реєстровим № 8764.
ОСОБА_4 звертався до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування 1/2 частини квартири недійсним. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 1996 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 20 червня 1996 року про дар 1/2 частини квартири під АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 69-70).
Відповідно до заповіту від 22 січня 2000 року за життя ОСОБА_4 . У разі смерті належну йому частину квартири АДРЕСА_1, заповідав онуку - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дітей своїх: доньку - ОСОБА_7 та сина - ОСОБА_7 спадщини лишив, про що свідчить заповіт від 22 січня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О. О., зареєстрований в реєстрі за № 419.
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_7, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07 червня 1949 року, запис № 815, де батьками зазначені: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_15
12 травня 1953 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_16 та змінила прізвище на " ОСОБА_7 ", згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 12 травня 1953 року, запис № 456.
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_7, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 05 листопада 1950 року, запис № 3061, де батьками зазначені: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_15
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 (позивач у справі), відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 16 грудня 1993 року, запис № 891, де батьками зазначені: батько - ОСОБА_18, мати - ОСОБА_19 .
Згідно з довідками школи-інтернат № 4 від 01 березня 2002 року за № 75, № 77 ОСОБА_1 навчається в школі-інтернат № 4 та перебуває на повному державному забезпеченні.
Відповідно до листа Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 13 вересня 2001 року за № 218 Служба у справах неповнолітніх Малиновської районної адміністрації повідомляє директора школи-інтернат № 4 ОСОБА_5, що у ОСОБА_1 по батьківській лінії ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь ОСОБА_4, 1904 року народження, раніше проживав в АДРЕСА_1 . Бабуся по батьківській лінії - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За відомостями працівників соціальної служби, ОСОБА_4 на ім`я неповнолітнього онука складено заповіт на 1/2 частину зазначеної квартири. Інші родичі в квартирі протягом останніх п`яти років не проживали і за бабусею й дідусем не доглядали. На сьогодні в квартирі ніхто не проживає. Останнім часом з`явилися далекі родичі, що претендують на спадщину. В інтересах дитини Служба у справах неповнолітніх Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради звернулась з проханням до директора школи-інтернат № 4 ОСОБА_5 перевірити ці факти і вжити відповідні заходи щодо прийняття спадщини від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 .