Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 303/6589/18-ц
провадження № 61-20035св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження від 12 травня 2005 року, серія НОМЕР_1 .
10 лютого 2006 року шлюб між сторонами розірвано, а спільний син сторін залишився проживати разом із матір`ю.
Відповідач почав ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, практично жодного разу не навідав дитину, життям і поведінкою сина не цікавиться. Всі витрати, пов`язанні із забезпеченням сина, покладені на позивача, відповідач не сплачує аліменти, які зобов`язаний сплачувати згідно з рішенням суду.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила позбавити
ОСОБА_2 батьківських права щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання сина, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено факту злісного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо їхнього сина. Поведінка відповідача свідчить про його бажання та спроможність виконувати батьківські обов`язки, що, у свою чергу, не дає підстав вважати, що позбавлення його батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, приймаючи постанову не врахував, що відповідач свідомо нехтував своїми батьківськими обов`язками та ухилявся від виховання свого сина ОСОБА_3 . Крім того, апеляційний суд не прийняв до уваги висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 22 січня 2019 року, яким визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо свого сина.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
10 лютого 2006 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
23 січня 2006 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області виданий виконавчий лист про стягнення із відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 04 травня 2018 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів складала 20 942,50 грн, станом на 01 листопада 2018 року - 6 091,00 грн, а станом на 01 січня 2019 року - 3 076,50 грн.
Висновком органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 22 січня 2019 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо свого сина ОСОБА_3
Нормативно-правове обґрунтування
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини
від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.