Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 755/19433/13-ц
провадження № 61-11087св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідач 1 - ОСОБА_1,
відповідач 2 - ОСОБА_2,
третя особа - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в складі суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей - Колект") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2007 року № 11176827000 у розмірі 99 054, 58 дол. США, що еквівалентно 791 743 грн 25 коп., яка складається з: кредитної заборгованості - 61 770,75 дол. США (еквівалент - 493 733 грн 60 коп.), заборгованості по процентам - 37 283,83 дол. США (еквівалент - 298 009 грн 65 коп.).
Позов мотивовано тим, що 26 червня 2007 року між акціонерним комерційним інвестиційним банком "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11176827000, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 69 200 дол. США зі сплатою 13,2 % річних з кінцевим терміном повернення до 27 червня 2017 року та визначено суму ануїтетного платежу - 1 045 дол. США.
Додатковою угодою від 14 лютого 2009 року № 1 змінено дату кінцевого повернення кредиту до 27 червня 2026 року, зменшено розмір ануїтетного платежу до 750 дол. США.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27 червня 2007 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого остання зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.
12 грудня 2011 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив товариству право вимоги за вказаними кредитним договором та договором поруки.
Оскільки позичальник та поручитель не виконували зобов`язання за договорами, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 99 054, 58 дол. США, яку ТОВ "Кей - Колект"просило стягнути, задовольнивши позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до позичальника, виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо розміру кредитної заборгованості, направлення повідомлення про дострокове повернення всього тіла кредиту та нарахованих процентів, а також набуття права вимоги за кредитним договором.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до поручителя, місцевий суд виходив з того, що відповідно до вимог статті 559 ЦК України договір поруки є припиненим.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Кей-Колект" задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-Колект" в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2007 року № 11176827000 у розмірі 61 419,76 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2007 року № 11176827000 у розмірі 37 634,82 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, врахував, що останній платіж позичальником здійснено 25 вересня 2013 року, а тому позовні вимоги до поручителя про повернення кредитної заборгованості підлягають стягненню з лютого 2013 року, тобто моменту настання строку погашення чергового платежу з урахуванням встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку пред`явлення вимог до поручителя. Позовні вимоги до поручителя в частині щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку задоволенню не підлягають, оскільки порука щодо них припинилась.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив, хто саме здійснював чергові платежі на виконання умов кредитного договору після 16 лютого 2009 року. Додаткова угода, якою змінено строк виконання основного зобов`язання, є сфальсифікованою, оскільки у день її підписання поручитель не відвідувала банківське відділення та не підписувала жодних документів. Встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення вимог до поручителя слід обраховувати з 16 березня 2009 року, тобто моменту настання строку виконання чергового платежу.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 755/19433/13-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ПАТ "УкрСиббанк", про стягнення заборгованості, призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 червня 2007 року між АТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11176827000.
Відповідно до пункту 1.1 договору банк зобов`язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 69 200 дол. США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором.
За умовами підпункту 1.2.2 пункту 1.2 договору позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 27 червня 2017 року; позичальник зобов`язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1045 доларів США в день сплати ануїтетних платежів.
За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 13,2 % річних (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 договору).
Додатковою угодою від 14 лютого 2009 року № 1 до кредитного договору від 27 червня 2007 року змінено кінцевий термін погашення кредиту, а саме: не пізніше 27 червня 2026 року розмір ануїтетного платежу - 750,00 дол. США, при цьому день сплати ануїтетного платежу 16 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити ануїтетний платіж.
27 червня 2007 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким остання зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 27 червня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Додатковою угодою від 14 лютого 2009 року №1 до договору поруки від 27 червня 2007 року поручитель надала згоду на зміну основного зобов`язання, зокрема, що розмір ануїтетного платежу становить 750 дол. США, кінцевий термін виконання основного зобов`язання - 27 червня 2026 року.
12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки.
З виписки з договору факторингу №1 (перелік первинних договорів до договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року) вбачається, що до ТОВ "Кей-Колект" перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 27 червня 2007 року №11176827000.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник періодично сплачував кредитну заборгованість. Так, після 16 лютого 2009 року, здійснювались наступні платежі: 30 листопада 2011 року, 12 грудня 2011 року, 28 лютого 2012 року, 28 квітня 2012 року, 24 травня 2012 року, 31 липня 2012 року, 28 серпня 2012 року, 23 жовтня 2012 року, 16 листопада 2012 року, 13 грудня 2012 року, 30 січня 2013 року, 04 березня 2013 року, 28 березня 2013 року, 25 квітня 2013 року, 30 травня 2013 року, 20 червня 2013 року, 16 липня 2013 року, 29 серпня 2013 року та 25 вересня 2013 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.