Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 541/1127/18
провадження № 61-11988 св 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - територіальна громада в особі Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області,
треті особи: Друга миргородська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
25 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до територіальної громади в особі Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на господарські будівлі, що знаходяться на АДРЕСА_1, а саме: сарай "Б", убиральню "В".
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, однак її не оформив.
За життя ОСОБА_3 заповів все належне йому майно ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на господарські будівлі, що розташовані на АДРЕСА_1, що належали матері спадкодавця - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У встановленому законом порядку, прагнучи успадкувати зазначене майно, позивач звернувся до Другої миргородської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкового майна, на що отримав лист, у якому роз`яснено про те, що оскільки на земельній ділянці відсутні конструктивні елементи житлового будинку, на господарські споруди без житлового будинку свідоцтво про право на спадщину не видається.
За життя ОСОБА_4 набула у встановленому законом порядку право власності на жилий будинок, однак, у 2007 році вказаний будинок зруйновано внаслідок пожежі.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 28 лютого 2019 року визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на господарські будівлі, які розташовані на АДРЕСА_1, а саме: сарай "Б", убиральню "В".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_4, за життя була власником домоволодіння на АДРЕСА_1, яке після неї успадкував її син ОСОБА_3, спадщину після якого на підставі заповіту прийняв позивач.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 лютого 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1, звертаючись з позовом до територіальної громади в особі Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на господарські будівлі, не вказав чим саме Шахворостівська сільська рада Миргородського району Полтавської області порушує законні інтереси позивача на вказані будівлі. Крім того, спірні господарські будівлі знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває у складі земель запасу сільської ради. Рішенням Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 20 квітня 2017 року № 16 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності площею 0,25 га, що розташована на АДРЕСА_1 . Після виготовлення генерального плану с. Шахворостівка, ОСОБА_2 подав документи в державний земельний кадастр. На вказаній земельній ділянці, як стверджує ОСОБА_2, він відбудував зруйновані при пожежі спірні господарські будівлі та вважає їх своїми. Оскаржуване рішення може порушувати інтереси саме ОСОБА_2, однак позовні вимоги до нього не заявлялися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 червня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, в якій він, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд касаційної інстанції скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року та залишити в силі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 лютого 2019 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з актом обстеження будинковолодіння Дочірнім комунальним підприємством "Миргородтехінвентаризація" від 12 серпня 2017 року № 304, станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно на АДРЕСА_1 не зареєстроване, технічна інвентаризація не проводилася, інвентарна справа відсутня. 12 липня 2017 року проведено інвентаризацію та оцінку будинковолодіння: сараю "Б", убиральні "В". На землі відсутні конструктивні елементи жилого будинку. Станом на 01 січня 2013 року інформація щодо реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею відсутня щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 . До часу набрання законної сили Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виникнення права власності не залежало від його державної реєстрації.
Згідно з даними погосподарських книг з 1987 року по 2007 рік зазначене господарство обліковувалося за ОСОБА_5 . Державна реєстрація будинків у сільській місцевості не передбачалася.
Питання приналежності земельної ділянки, що знаходиться за адресою, про яку йдеться в апеляційній скарзі та поясненнях третьої особи, не стосувалися предмету спору, тому апеляційний суд мав вирішити спір у межах заявлених позовних вимог. Апеляційний суд також не дав оцінки тому, що позивач не повинен був звертатися до територіальної громади в особі Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Позиції інших учасників
У серпні 2019 року третя особа - ОСОБА_2 подав у Верховний Суд відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що рішенням Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 20 квітня 2017 року № 16 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу комунальної власності площею 0,25 га, щорозташована на АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці нічого окрім сміття та чагарника не було, лише виднілися залишки сараю, який колись був частиною господарських споруд домоволодіння. Домоволодіння на цій земельній ділянці повністю знищено при пожежі.
Після підготовки генерального плану с. Шахворостівка ОСОБА_2 подав документи до державного земельного кадастру та почав прибирати земельну ділянку, яка перебувала у занедбаному стані. ОСОБА_2 вирубив кущі, поприбирав бур`яни, вивіз сміття, що накопичувалося роками, відновив зруйнований сарай для зберігання сільгоспінвентаря та встановив вбиральню. Після цього на земельній ділянці з`явився відповідач, який став заявляти претензії щодо цієї земельної ділянки. Коли ОСОБА_2 не було на земельній ділянці, позивач без відома третьої особи привіз інженера Дочірнього комунального підприємства "Миргородтехінвентаризація", який зробив обстеження тимчасово встановлених третьою особою сараю і вбиральні та видав позивачу відповідний акт.
Згідно з витягом з погосподарської книги (2011-2015 роки) за № 1 об`єкт на АДРЕСА_1 належить до категорії № 5, є занедбаним, прізвище та ім`я власника, користувача не встановлено, даних про будинок немає, отже, за даною поштовою адресою обліковується лише земельна ділянка, яка перебуває у комунальній власності сільської ради.
Позивач проживає у цьому ж селі, мав можливість доглядати за земельною ділянкою після відкриття спадщини, а також звернутися до сільської ради для отримання земельної ділянки в оренду.
На захаращення даної земельної ділянки населення села неодноразово подавало скарги. Третя особа привела земельну ділянку у належний стан, відновила сарай і вбиральню.
Суд першої інстанції не врахував той факт, що майно, яке побудував ОСОБА_2, не може бути передано позивачу у власність, оскільки воно не належить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.