Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 686/13016/15-ц
провадження № 61-21391св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Ярмолюка О. І. та додаткову постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 356/МК/2007/840, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 49 500,00 доларів США та відповідно до додаткових угод від 07 грудня 2007 року № 1 та від 04 вересня 2008 року № 2 надано у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності два транші: 49 500,00 доларів США під 14,4 % річних за терміновим кредитом і 28,8 % річних за простроченим кредитом, із терміном користування з 07 грудня 2007 року по 27 листопада 2014 року; та 3 000,00 доларів США під 15,9 % річних за терміновим кредитом і 31,8 % річних за простроченим кредитом із терміном користування
з 04 вересня 2008 року по 10 листопада 2014 року.
27 листопада 2007 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 356/1, та 04 вересня 2008 року укладений договір поруки № 2/1 (356/МК), відповідно до яких ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань відповідно до договору кредитної лінії та додаткових угод.
15 лютого 2013 року укладений додатковий договір № 3, яким визначено фіксовану ставку 14,4 %, та продовжено строк дії договору до 27 листопада 2019 року.
Проте позичальник належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, внаслідок чого, станом на 22 червня 2015 року має перед банком заборгованість у розмірі
45 247,54 доларів США, що в еквіваленті становить 976 704,11 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "КБ "Надра" просило стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість у розмір 45 247,54 доларів США, що в еквіваленті становить 976 704,11 грн.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними договорів, обґрунтовуючи його тим, що в результаті укладення додаткового договору № 3 зросла загальна вартість кредиту, порівняно з кредитним договором. За кредитним договором сукупна вартість кредиту становила 79 192,00 доларів США. У порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" банком завищена сукупна вартість кредиту, оскільки з урахуванням 14,4 % річних загальна сума процентів повинна складати 24 959,65 доларів США, сукупна вартість кредиту повинна становити 74 459,65 доларів США, вважає, що банк, у порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів", в односторонньому порядку збільшив процентну ставку. Крім того, банк перед укладенням договору кредитної лінії
№ 356/МК/2007-840 та додаткових угод до нього в порушення вимог чинного законодавства не надав повної та достовірної інформації про умови кредитування.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсними договір кредитної лінії від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007-840, додаткову угоду від 07 грудня 2007 року № 1, додаткову угоду від 04 вересня 2008 року № 2, додатковий договір від 15 лютого 2013 року № 3 та призначити у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості умовам цих договорів та чи підтверджується документально вказаний розмір заборгованості.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2016 року позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за договором кредитної лінії від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007-840 за тілом та відсотками кредиту в сумі 42 704,79 доларів США, пенею в розмірі 44 531,34 грн та штрафом у сумі
8 236,36 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що позичальник не виконав належним чином грошове зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів. Крім того, відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову, оскільки ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2016 року в частині задоволення позову ПАТ "КБ "Надра" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007-840 у розмірі 33 345,64 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 29 508,23 доларів США, за процентами - 3 837,41 доларів США та штраф у розмірі 8 236,36 грн. У решті позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що у справі відсутні докази того, що банк включив до кредитного договору несправедливі умови, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а позивач введений в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Крім того, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме неправильно визначив розмір суми боргу, що підлягає стягненню з відповідача.
Додатковою постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого
2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У квітні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого
2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що банком, перед укладенням кредитного договору, в порушення чинного законодавства не надано повної та достовірної інформації про умови кредитування. Умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, згідно з висновком судової економічної експертизи від 12 січня 2018 року № 228/17-22, проведеної Тернопільським відділенням КНДІСЕ, розрахунок заборгованості позичальника не відповідає умовам кредитного договору з урахування додаткових угод. До того ж, апеляційний суд взяв до уваги лише один висновок експертизи (щодо розміру заборгованості), проте інші проігноровані. Також апеляційний суд неправомірно відмовив у клопотанні про виклик експерта для надання пояснень. Крім того, судами не взято до уваги правову позицію Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16, у якій зазначено, що непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого
2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що банком перед укладенням кредитного договору, в порушення чинного законодавства, не надано повної та достовірної інформації про умови кредитування. Умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, банком у порушення вимог
статті 1056-1 ЦК України в односторонньому порядку підвищена процентна ставка за кредитом. До того ж, згідно з висновком судової економічної експертизи від 12 січня 2018 року № 228/17-22, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розрахунок заборгованості позичальника не відповідає умовам кредитного договору з урахування додаткових угод.
У червні 2018 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити без задоволення вказані касаційні скарги, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вважає, що касаційні скарги є необґрунтованими та безпідставними.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скаргиОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Встановлено, що 27 листопада 2007 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії
№ 356/МК/2007/840, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію на суму 49 500,00 доларів США на 84 місяці з 27 листопада 2007 року по 27 листопада 2014 року зі сплатою 14,4 % річних, які можуть бути змінені додатковими угодами до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Видача кредиту буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод, сума кожного траншу, терміни використання траншу обумовлюються окремими додатковими угодами до цього договору, що є його невід`ємною частиною. У випадку прострочення зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 28,8 % річних (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору кредитної лінії).
У випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом банк має право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, а позичальник зобов`язаний достроково повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов`язань за кожен день прострочки. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості (пункти 3.1.4, 5.1.4, 8.1, 8.2 договору кредитної лінії).
Того ж дня між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 356/1, за умовами якого
ОСОБА_2 поручилась перед кредитором за належне виконання
ОСОБА_1 зобов`язань, що випливають із договору кредитної лінії
від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007/840. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
07 грудня 2007 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії
від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007/840, за умовами якої банк надає позичальнику транш у розмірі 49 500,00 доларів США на термін користування
з 07 грудня 2007 року по 27 листопада 2014 року зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних за терміновим кредитом і 28,8 % річних за простроченим кредитом. Погашення кредиту та відсотків за його користування здійснюється згідно з графіком повернення кредиту щомісячно ануїтентними платежами у сумі 950,00 доларів США, який є додатком до цієї додаткової угоди.
15 лютого 2013 року між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 3 до договору кредитної лінії від 27 листопада 2007 року
№ 356/МК/2007/840, за умовами якого сторони домовились на період із 15 лютого 2013 року до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором розрахунок процентів за користування кредитом буде використовуватись процента ставка - 1 та в наступному розмірі: пільгова фіксована процента ставка 14,4 %. Розрахунок боргових зобов`язань здійснюється в валюті кредиту та фіксується в графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього додаткового договору. Повернення відповідної частини кредиту та сплата відсотків буде здійснюватись шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі та строки, з періодичністю, що визначені у графіку платежів, із 07 березня 2013 року по 27 листопада 2019 року в сумі 832,09 доларів США щомісячно. Дата остаточного повернення кредиту -
27 листопада 2019 року.
15 лютого 2013 року, між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладений додатковий договір № 1 до договору поруки від 27 листопада 2007 року № 356/1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором у повному обсязі таких зобов`язань.
25 лютого 2014 року, між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 4 до договору кредитної лінії від 27 листопада 2007 року
№ 356/МК/2007/840, за умовами якого сторони домовились, що позичальник зобов`язується належним чином виконувати умови кредитного договору зі всіма змінами і доповненнями до нього. За умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань банк здійснює відміну в повному обсязі, нарахованої неустойки. Станом на день укладення цього додаткового договору та здійснює анулювання боргу в розмірі 7 698,28 доларів США (сума прощеного боргу).
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого, станом на 22 червня 2015 року у позичальника виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 45 247,54 доларів США, із яких: заборгованість за тілом кредиту складає 37 253,23 доларів США, за процентами -
5 451,56 доларів США, пеня - 2 058,26 доларів США, штраф - 484,49 доларів США.
Висновком судово-економічної експертизи від 20 лютого 2017 року № 80/17-22, проведеним Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту, встановлено, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "КБ "Надра" станом на 22 червня 2015 року не відповідає умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору з урахуванням додаткових угод. Сума стягнення заборгованості ОСОБА_1, вказана у розрахунку банка за кредитним договором від 27 листопада 2007 року
№ 356/МК/2007/84 у розмірі 45 247,54 доларів США, не підтверджується, а підтверджується заборгованість за вказаним договором на суму 33 345,64 доларів США, у тому числі 29 508,23 доларів США - основна сума кредиту та 3 837,41 доларів США - відсотків. Нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007/84 проведено невідповідно до графіків погашення платежів, які є невід`ємною частиною основного договору та додаткових договорів до нього.
Із висновку експертного дослідження Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту від 12 січня 2018 року № 228/17-22 убачається, що сума заборгованості ОСОБА_1, вказана у розрахунку банку за кредитним договором від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007/84, станом на 22 червня
2015 року у розмірі 45 247,54 доларів США не підтверджується, а підтверджується заборгованість за вказаним договором на суму 33 345,64 доларів США, у тому числі 29 508,23 доларів США - основна сума кредиту та 3 837,41 доларів США - відсотків, сума пені та штрафів не підтверджується. Сума грошових коштів сплачена ОСОБА_1 за повернення кредитних коштів за кредитним договором, укладеним між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 від 27 листопада 2007 року № 356/МК/2007/84 та додаткових угод до нього станом на 22 червня 2015 року, становить 53 407,67 доларів США, що відповідає загальній сумі сплати кредиту та відсотків відображених у розрахунку, наданому банком. Порядок нарахування відсотків за користування кредитом за умовами кредитного договору не відповідає фактичному нарахуванню. Нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 27 листопада
2007 року № 356/МК/2007/84 дослідженням проведено невідповідно до графіків погашення платежів, які є невід`ємною частиною основного договору та додаткових договорів до нього.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителя. Крім того, відсутні підстави для визнання недійсним договору кредитної лінії та додаткових угод, оскільки позичальником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.