Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 199/4105/17-ц
провадження № 61-5975св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Соборний районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Соборний районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання шлюбу недійсним.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 .На похоронах батька він дізнався, що за 25 днів до його смерті між ним та відповідачем укладений шлюб, зареєстрований 01 червня 2016 року в Соборному (Жовтневому) відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається із квартири АДРЕСА_1 . Після смерті батька позивач у встановлений законом шестимісячний строк, звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіної О. В. для прийняття спадщини, на підставі якої заведена спадкова справа № 59156263 та йому надано витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі. Його батько помер від цирозу печінки, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть від 26 червня 2016 року № 568. Перед смертю він знаходився у тяжкому стані та лікувався наркотичними препаратами. З 29 квітня по 20 травня 2016 року знаходився на лікувальні в міській лікарні, його стан був тяжким. Відповідач працює медсестрою та обслуговувала район, де мешкав батько. Вважає, що відповідач скористалася тим, що батько постійно перебував у стані наркотичного сп`яніння, у результаті чого не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, та задіявши свої зв`язки, уклала з ним шлюб у зовсім іншому відділі РАЦС. Батько не збирався укладати шлюб, його укладено без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя, а лише з метою отримання у власність квартири, яка належала батьку.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01 червня 2016 року та зареєстрований Соборним районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, недійсним із моменту його укладення.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_3 в момент реєстрації шлюбу страждав тяжким психічним розладом, перебував у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і (або) не міг керувати ними, або, що шлюб зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язкисторін, обставини у справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, не повідомивши його належним чином про день, час та місце судового засідання. Перед смертю батько знаходився у вкрай тяжкому стані та потребував адекватного знеболювання наркотичними препаратами.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Встановлені судами обставини
01 червня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений шлюб, про що складено Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області актовий запис № 27.
Спільна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подана до органу реєстрації актів цивільного стану 31 травня 2016 року, в якій вони просили зареєструвати шлюб достроково у зв`язку з важким станом здоров`я.
Згідно з наданою 23 серпня 2017 року КЗ "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 8" інформацією, ОСОБА_3 звертався за медичною допомогою періодично, з грудня 2015 року його стан погіршився, проводилось обстеження та симптоматичне амбулаторне лікування відповідно до стандартів. Надалі лікування проводилося з 29 квітня по 20 травня 2016 року в умовах терапевтичного відділення КЗ "ШМКЛ" ДОР", де встановлено діагноз: "Гепатоцеллюлярний рак 4а ст.кл.гр.4. Асцит. Гепатит В. Цироз печінки з гепато-ренарним синдромом. Вторинна анемія". 07 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано інвалідом 1А групи.
У зв`язку з прогресивним погіршенням стану здоров`я, зростанням больового синдрому ОСОБА_3 з 08 червня 2016 року отримував поліалітивну допомогу: знеболювання ненаркотичним анальгетиком "Трамадол".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що видано свідоцтво про смерть від 27 червня 2016 року серії НОМЕР_1 .
Причиною смерті ОСОБА_3, відповідно до довідки про причину смерті від 26 червня 2016 року № 568, є злоякісне новоутворення печінки.
Позивач є сином померлого ОСОБА_3 та, відповідно, спадкоємцем першої черги, який спадщину прийняв в установленому законом порядку.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не довів відсутності у відповідача реального наміру створити сім`ю і набути прав та обов`язків подружжя з ОСОБА_3 , а самі по собі доводи позивача про те, що метою укладення шлюбу для відповідача є лише отримання права на спадок не дає підстав для визнання шлюбу недійсним.
Разом з тим Верховний Суд не може погодитися із такими висновками з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 40 СК Українишлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.