1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 202/38227/13-ц

провадження № 61-39072св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня

2015 року у складі судді Мороза В. П. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), теперішня назва - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "А-Банк"), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2005 року між

ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у сумі 15 000 доларів США зі сплатою 14 % річних та кінцевим терміном повернення до 30 травня

2010 року.

Зобов`язання за кредитним договором були забезпечені порукою у розмірі 10 000 грн згідно з договорами поруки, укладеними між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "А-Банк" від 20 жовтня 2010 року, та між

ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 від 30 травня 2005 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 05 березня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 27 214,16 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 10 135,29 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом - 9 723,98 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором - 7 354,89 доларів США.

Посилаючись на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 962,60 доларів США, стягнути солідарно з ПАТ "А-Банк",

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено його право на отримання суми боргу за кредитним договором, оскільки судовим рішенням заборгованість за вказаним договором раніше було стягнуто, право вимоги до поручителя не підлягає захисту, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня

2016 року рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволені позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 30 травня

2005 року заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1 982,01 доларів США та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 1 000 грн. У решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 15 травня 2015 року змінено в частині правових обґрунтувань відмови в задоволенні позовних вимог.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що правове обґрунтування рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" з тих підстав, що раніше було стягнуто судовим рішенням заборгованість за вказаним договором колегія суддів вважала неправильним, оскільки ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2014 року позовну заяву

ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без розгляду.

Однак, як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви,

ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням

ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 05 березня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 27 214,16 доларів США, проте в прохальній частині свого позову банк просить стягнути з ОСОБА_1,

ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 25 962,60 доларів США за кредитним договором № 1/259-МК від 30 травня 2005 року та на підтвердження своїх вимог надає розрахунок заборгованості за договором 1/259-МК від 30 травня 2005 року, яка станом на 05 березня 2012 року становить 27 214,16 доларів США. Таким чином, суд апеляційної інстанції вказав, що він позбавлений можливості встановити, яка саме існує заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідно до кредитного договору № 1/259-МК від 30 травня 2005 року 27 214,16 доларів США чи 25 962,60 доларів США, оскільки іншого розрахунку до суду позивачем не було надано.

Кредитним договором укладеним між позивачем та відповідачем

ОСОБА_1 визначено кінцевий термін повернення коштів, а саме -

30 травня 2010 року. Отже, у позивача виникло право пред`явити вимогу до поручителів щодо повернення кредиту, починаючи з 30 травня 2010 року, протягом наступних шести місяців. Оскільки, банком не було пред`явлено вимоги до поручителя про виконання зобов`язань за договором поруки, протягом встановленого законом строку, то відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України договір поруки є припиненим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов банку у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали вказаної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу за позовом

ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "А-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що банк на підтвердження заборгованості позичальника за кредитним договором надав розрахунок заборгованості, який містить відомості щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, процентами, пенею, комісією, кількості днів прострочення зобов`язання, а також вкінці розрахунку зазначений розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією та пенею станом на 05 березня

2012 року у розмірі 27 214,16 доларів США. У мотивувальній частині позовної заяви та у графі ціна позову зазначено такий же розмір заборгованості - 27 214,16 доларів США. У прохальній частині позовної заяви допущено описку та помилково зазначено 25 962,60 доларів США замість 27 214,16 доларів США. Проте, вказана описка ніяким чином не спростовує розмір заборгованості ОСОБА_1 та не звільняє останнього від відповідальності за договором.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" у якому він просив касаційну скаргу відхилити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "А-Банк" на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" у якому воно просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПАТ "А-Банк" залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 травня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 15 000 доларів США зі сплатою 14 % річних та кінцевим терміном повернення до 30 травня 2010 року.

Зобов`язання за кредитним договором забезпечені порукою у розмірі 10 000 грн згідно з договорами поруки, укладеними між

ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" від 20 жовтня 2010 року, та між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 від 30 травня 2005 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 05 березня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 27 214,16 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 10 135,29 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом - 9 723,98 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором - 7 354,89 доларів США.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту