Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 520/8382/13-ц
провадження № 61-34221ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
заявник - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Гірняк Л. А., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У липні 2013 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним,як спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на1/4 частки житлового будинку з надвірними спорудамиАДРЕСА_1 , що складається в цілому з кам`яного житлового будинку під літерою "А", житловою площею 46,1 кв. м та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2 554 кв. м, яка знаходиться у користуванні.
Зазначав, що він та відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/4 частки вказаного будинку. Він (позивач) у встановлений законом строк звернувся до державного нотаріуса Четвертої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала право власності на 1/4 частки спірного будинку.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ним право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається в цілому з кам`яного житлового будинку під літерою "А", житловою площею 46,1 кв. м та надвірних споруд: "Д" - сарай, "З" - погріб, "И" - погріб, "Ж" - літня кухня, "О" - сарай, "Ш" - гараж, "Щ" - вбиральня, "Е" - сарай, "Щ1" - вбиральня, 1-7 - огорожа, І - цистерна, що розташовані на земельній ділянці площею 2 554 кв. м, яка знаходиться у користуванні, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2013 року викладено абзац другий резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року в редакції: "Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається із 1/4 частки житлового будинку під літ. "А" і "Б" загальною площею 99,8 кв. м і житловою площею 60,7 кв. м, та надвірних споруд "Г" - літня кухня, "Д" - сарай, "Е" - сарай, "З" - погріб з шийкою, "И" - погріб з шийкою, "И1" - веранда, "Л" - сарай, "О" - сарай, "П" - сарай, "Ш" - гараж, "Щ" - вбиральня, "Щ1" - вбиральня, "Щ2" - вбиральня-душова, "Є" - сарай, "Ю" - сарай, "Я" - навіс, 1-7 - огорожа, І - цистерна, який розташований на земельній ділянці площею 2 554 кв. м, що знаходиться у фактичному користуванні".
У додатковому рішенні суд дійшов висновку про те, що прибудови літ. "а2", "а3", веранда літ. "И1", сараї літ. "Є" та "Ю", що належать ОСОБА_1, житловий будинок літ. "Б", прибудова "б", "г", літня кухня літ. "Г", сараї літ. "Л" та "П", що належать ОСОБА_4, не є самочинними, а тому мають входити до домоволодіння, право власності на частку в якому визнано за позивачем. Крім того, зазначено, що навіс літ. "Я", вбиральні літ. "Щ", "Щ1", "Щ2" є тимчасовими спорудами та також не є самочинними.
06 жовтня 2014 року ОСОБА_4, від імені якої діяв її представник ОСОБА_6 , оскаржила рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року в апеляційному порядку.
У листопаді 2014 року ОСОБА_4, від імені якої діяв представник ОСОБА_6 , подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2013 року.
Апеляційні скарги мотивовано тим, що зазначені рішення ухвалено без участі заявника, яка є співвласником 1/2 частки спірного будинку, відсутність реєстрації права власності попереднього власника надавала їй право отримати це майно у власність, право власності спадкодавця не було зареєстроване, відтак не було набуте, тому порушуються її права.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 вересня 2015 року було прийнято відмову ОСОБА_4 від апеляційних скарг на рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, апеляційне провадження у справі закрито.
Вказане судове рішення ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року апеляційні провадження за скаргами ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2013 року у цій справі закрито.
Закриваючи апеляційні провадження, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваними судовими рішеннями питання про права та обов`язки заявника ОСОБА_4 не вирішено, як щодо житлового будинку так і щодо земельної ділянки, як основне так і додаткове рішення суду першої інстанції також на частку заявника у праві власності на будинок не впливають.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 08 серпня 2017 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявника та її представника апеляційний суд не повідомив про час та місце розгляду справи, суд не дав оцінки доводам апеляційної скарги, не врахував, що рішенням суду першої інстанції порушуються права заявника як співвласника спірного житлового будинку, а також потенційного набувача права на весь будинок за давністю користування на підставі статті 344 Цивільного Кодексу України, рішення суду першої інстанції порушує право заявника на володіння спірним майном, право на яке за життя спадкодавець не набула, цим рішенням до складу спадщини безпідставно віднесено земельну ділянку площею 2 554 кв. м.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).