ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
Київ
справа №819/1063/16
адміністративне провадження №К/9901/12462/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року (головуючий суддя Рибачук А.І., судді Багрій В. М., Старунський Д.М.)
у справі №819/1063/16
за позовом громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області
про визнання протиправним і скасування рішення.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Громадянин Республіки Ірак ОСОБА_1 у вересні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (далі також - "УДМС в Тернопільській області"), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №336 від 8 серпня 2016 року про скасування посвідки на тимчасове проживання від 22 жовтня 2014 року серії НОМЕР_1, виданої громадянину Республіки Ірак ОСОБА_1, зобов`язання знятися з реєстрації і виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок відповідача про відсутність у нього законних підстав для подальшого перебування на території України є помилковим, оскільки до 20 серпня 2016 року він мав право перебувати на території України у зв`язку із навчанням у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, а після закінчення цього строку - у зв`язку із вступом на навчання в Консультаційний центр з вивчення іноземних мов Тернопільського національного економічного університету (далі - "Консультаційний центр").
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення відсутністю підстав для надання позивачу дозволу на проживання у зв`язку з навчанням в Консультаційному центрі, оскільки після закінчення Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України позивач повинен був поступити на навчання для отримання вищого кваліфікаційного рівня освіти, ніж він отримав в медичному університеті.
Львівський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 1 грудня 2016 року скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, і ухвалив нову постанову, якою адміністративний позов громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1 задовольнив.
Судове рішення мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для надання позивачу дозволу на проживання у зв`язку з навчанням в Консультаційному центрі не стосуються правовідносин, які є предметом спору в цій справі, оскільки позивач у поданому до суду позові просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання від 8 серпня 2016 року №336, а не рішення від 5 серпня 2016 року, яким йому відмовлено у продовженні посвідки на тимчасове проживання.
Разом з тим, оскаржуване рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання було прийняте особою не наділеною повноваженнями щодо його прийняття, а тому є протиправним і його належить скасувати, у зв`язку з відсутністю законних підстав для його прийняття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі УДМС в Тернопільській області просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року залишити в силі.
Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, наслідком чого стало неправильне вирішення адміністративного спору.
Зокрема, суд апеляційної інстанції не звернув увагу не те, що позивач втратив законні підстави для перебування на території України, що в свою чергу призвело до неповного з`ясування обставин справи. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про те, що рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання прийнято неуповноваженою особою на прийняття таких рішень.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є громадянином Республіки Ірак, 13 грудня 2011 року прибув в Україну з метою навчання у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України.
22 жовтня 2014 року позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_1, строком дії до 20 серпня 2016 року.
Наказом Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України від 23 червня 2016 року №233 ОСОБА_1 відрахований із числа студентів університету у зв`язку із закінченням навчання.
Наказом Тернопільського національного економічного університету від 4 липня 2016 року №430 позивача зараховано на навчання в Консультаційний центр.
22 липня 2016 року позивач звернувся до УДМС в Тернопільській області із заявою та доданими до неї документами, в якій просив продовжити строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.
5 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення про відмову йому у продовженні посвідки на тимчасове проживання у зв`язку із невідповідністю навчального закладу вимогам щодо рівня освіти.
Рішенням від 8 серпня 2016 року №336 відповідач скасував посвідку на тимчасове проживання громадянина Республіки Ірак ОСОБА_1, зобов`язав його знятися з реєстрації місця проживання, і виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України регулюється Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що посвідка на тимчасове проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до частини дванадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
За приписами статті 24 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами четвертою-дванадцятою статті 4 цього Закону, або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується.
Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, або органами Служби безпеки України.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначений Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року №251 (далі - "Порядок №251").
Відповідно до пункту 2 Порядку №251 заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразки заяв та порядок їх розгляду визначаються МВС.
Пункт 10 Порядку №251 вказує, що посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.
Посвідка на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", видається на період навчання, який визначається наказом навчального закладу про встановлення періодів навчання для іноземних студентів. Документами, що підтверджують факт навчання іноземця та особи без громадянства в Україні, є накази навчального закладу про їх зарахування на навчання та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
У разі коли протягом строку дії посвідки на тимчасове проживання в документах, зазначених у пункті 6 цього Порядку, змінилися відомості, такі документи подаються до територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку, протягом місяця з моменту настання змін (для документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 6 цього Порядку) або протягом 10 днів (для документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку).
Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець та особа без громадянства зобов`язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка на тимчасове проживання передається приймаючій стороні, яка зобов`язана подати її територіальному органові або підрозділові ДМС за місцем проживання іноземця та особи без громадянства протягом десяти днів з моменту зняття з реєстрації.
Нездана посвідка на тимчасове проживання вважається недійсною.
Відповідно до пункту 19 Порядку №251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи; 3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі; 4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України; 6) інших випадках, передбачених законами.
Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.
Пункт 20 Порядку №251 встановив, що копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня його прийняття.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, повинна здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення. Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 3 пункту 19 цього Порядку, повинна здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня звільнення від відбування покарання. При цьому відмітка про видачу посвідки в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, анулюється (вкладний талон вилучається). Посвідка, яку зазначені особи не здали, підлягає вилученню.
Про скасовані посвідки територіальний орган або підрозділ ДМС протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення інформує ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби. Скасована посвідка, що виявлена у пункті пропуску через державний кордон, вилучається посадовою особою Держприкордонслужби та протягом 10 робочих днів надсилається для знищення за місцем її видачі.
Пункт 21 Порядку №251 визначив, що іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).