ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 814/1274/17
адміністративне провадження № К/9901/32580/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1274/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, за участю третьої особи: Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: В. В. Біноносенко) від 28 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Лук`янчук, А. І. Бітов, І. Г. Ступакова) від 12 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суд з адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування їй суддівської винагороди виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік";
- стягнути з відповідача на її користь суддівську винагороду за січень-червень 2017 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги, вихідної допомоги в загальній сумі 287604,60 грн.
2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. 10 липня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року - без змін.
4. 02 серпня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, як підставу передбачену пунктом 1 частиною п`ятою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
5. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі №814/1274/17 за виключними обставинами відмовлено.
6. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 22 листопада 2019 року позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, виходив з того, що згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 неконституційними були визнані зміни щодо розміру суддівської винагороди. В той же час рішення щодо неконституційності пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (щодо застосування розрахункової величини у розмірі 1600,00 грн.) Конституційним Судом України не ухвалювалось.
10. Тому наявність вказаного Рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не може бути підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року за виключними обставинами.
11. Крім того, суди виходили з того, що за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.
12. Отже, Рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення Конституційного суду України від 04 грудня 2018 року, згідно частини 5 статті 361 КАС України, може слугувати підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами. При цьому зазначає, що положення частини третьої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" підлягає застосуванню в його первинній редакції (застосовуються мінімальні заробітні плати, а не прожиткові мінімуми для працездатних осіб).
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
16. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (пункт 1 частини п`ятої статті 361 КАС України).