1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



23 грудня 2019 року

Київ

справа №296/10900/15-а

адміністративне провадження №К/9901/13498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №296/10900/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області

на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12.05.2016, ухвалену судом у складі судді Галасюка Р.А.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Євпак В.В., Капустинського М.М.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанову відповідача від 17.09.2015 №123-ф.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що спірна постанова винесена з порушенням вимог законодавства, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що призвело до порушення його прав визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

2. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016, задоволено адміністративний позов. Скасовано постанову відповідача від 17.09.2015 №123-ф.

3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12.05.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.09.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України)

8. Протоколом розподілу справи від 01.02.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Гімон М.М.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.06.2019 №668/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 10.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 11.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 14.07.2015 №733 та направлення від 11.08.2015 №18815115 проведено позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво будинку-офісного центру по продажу і сервісному обслуговуванню автомобілів на власних і постійного користування земельних ділянках по АДРЕСА_1 та земельній ділянці на право користування по АДРЕСА_2 з наданням єдиної адреси - вул АДРЕСА_1 ", замовниками якого є ТОВ "Автомир 57" та фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.08.2015, яким встановлено, що в зареєстрованій 13.03.2014 за №IV143140720049 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації в графі 11.1 зазначено недостовірні дані щодо цільового призначення земельної ділянки, оскільки об`єкт збудовано на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, чим порушено вимоги пунктів 19, 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 та частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки 20.08.2015 відповідачем складено протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою відповідача від 17.09.2015 №123-ф ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. Вказане адміністративне стягнення було накладено за наведення недостовірних даних, які були вказані останнім в пункті 11.1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 13.03.2014 №IV143140720049, а саме що об`єкт "Будівництво будинку-офісного центру по продажу і сервісному обслуговуванню автомобілів на власних і постійного користування земельних ділянках по АДРЕСА_1 та земельній ділянці на право користування по АДРЕСА_2 з наданням єдиної адреси -АДРЕСА_1" (1-ша черга будівництва - виставково-офісний центр) збудований на земельних ділянках, які згідно з державними актами на землю від 01.03.2002 серії ІІІ-ЖТ №044422 та від 06.03.2002 серії ІІІ-ЖТ мають інше цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірну постанову виходив з того, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення відповідачем спірної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною першою статті 38 КУпАП.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на дотримання строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що, на його думку, свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо винесення постанови поза межами визначеного законодавством строку накладення адміністративного стягнення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов наступних висновків.


................
Перейти до повного тексту