ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 807/1175/16
адміністративне провадження № К/9901/33907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 807/1175/16
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа - Берегівський районний суд Закарпатської області про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Довга О. І., Каралюс В. М., Запотічний І. І.) від 24 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа - Берегівський районний суд Закарпатської області, в якому просив:
- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Берегівського районного суду Закарпатської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу: за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про прокуратуру"); за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), виплативши ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної плати у розмірі 77222,76 грн.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач з 23 жовтня 2012 року по теперішній час працює в Берегівському районному суді Закарпатської області па посаді помічника судді. У період з 26 жовтня 2014 року по 08 вересня 2015 року заробітна плата позивачу нараховувалась відповідно до посадового окладу у розмірі 1218,00 грн., а з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 2756,00 грн., що не відповідає законодавству про оплату праці працівників апарату судів. Позивач вважає, що у період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року йому мали виплачувати заробітну плату у розмірі відповідно до статті 144 частини 1 абзацу 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про прокуратуру"), а у період з набрання чинності 29 березня 2015 року Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" до набрання чинності 09 вересня 2015 року змінами до постанови КМУ № 268, розмір посадового окладу працівника суду повинен був обчислюватись відповідно до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" тобто у розмірі не менше 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду для працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, з коефіцієнтом 1,3 для працівників, посади які віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців.
3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та прийняти нову постанову, якою задоволено адміністративний позов.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697- VІІ "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом другом частини першої статті 147 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ "Про забезпечення права на справедливий суд", виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 12 травня 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року залишити в силі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; зупинено виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року до ухвалення касаційним судом відповідних судових рішень за наслідками розгляду касаційної скарги.
7. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі № 807/1175/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шарапа В. М. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 548/0/78-19 від 30 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
14. Станом на 23 грудня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області до Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду, не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 23 жовтня 2012 року по день звернення до суду працював в Берегівському районному суді Закарпатської області на посаді помічника судді та йому було присвоєно 10 ранг державного службовця.
16. З наданого до матеріалів справи розрахункового листа про нарахування заробітної плати за період жовтень - грудень 2014 року, січень - листопад 2015 року, судами встановлено, що посадовий оклад позивача у період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року складав 1218,00 грн., а з вересня 2015 року по грудень 2015 року - 2067,00 грн., виходячи з якого позивачу у спірний період нараховувалась заробітна плата, включаючи доплату за ранг, вислугу років, премії та індексація заробітку.
17. Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати заробітної плати у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 09 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 16 січня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік", видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26 жовтня 2014 року), частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, управління Державної судової адміністрації України, як головний розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно здійснював нарахування заробітної плати у меншому розмірі, оскільки заробітна плата позивача з 26 жовтня 2014 року повинна обчислюватися в розмірах, встановлених абзацом 2 частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а з 29 березня 2015 року - абзацом 2 частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону "Про забезпечення права на справедливий суд".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
21. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 09 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до Постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку заробітної плати позивача.
22. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням про задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
24. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.