Постанова
іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 220/2187/16-к
провадження № 51-5783км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Кондратьєвої М.А. (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_1
(у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050620000710, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
смт Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, де зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше
не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 6, 12
ч. 2 ст. 115 КК,
за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_1 та захисника Кондратьєвої М.А. в інтересах засудженого ОСОБА_2 навирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2018 року
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15 п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна. Судові рішення щодо нього у касаційному порядку не оскаржуються.
Згідно з вироком 13 вересня 2016 року приблизно о 12:30 ОСОБА_3 в якості пасажира служби таксі "Форсаж" на автомобілі марки ЗАЗ-ДЄО д.н.з. НОМЕР_1, запропонував водію таксі ОСОБА_1 поїхати до с. Времівка Великоновосілківського району Донецької області до свого знайомого, на що останній погодився. Під`їхавши за місцем проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_3, заздалегідь не збираючись оплачувати проїзд, вирішив вчинити вбивство водія таксі, його тіло сховати в лісосмузі, а автомобіль - спалити. Знаходячись на подвір`ї будинку за вказаною адресою, з метою підшукання спільника для полегшення скоєння злочину, ОСОБА_3 розповів про свої наміри ОСОБА_2, а той у свою чергу, сприяючи вчиненню злочину, надав ОСОБА_3 тряпчаний ремінь.
На відстані приблизно 400 м від смт Велика Новосілка ОСОБА_3 сказав ОСОБА_1 зупинити автомобіль на узбіччі дороги, в зв`язку з прибуттям до місця призначення,
та запитав про вартість проїзду. Після цього, реалізовуючи спільний злочинний умисел на вбивство ОСОБА_1, діючи умисно, з корисних мотивів, а саме з метою невиконання грошового зобов`язання у вигляді оплати проїзду в таксі в сумі
720 гривень, ОСОБА_3 дістав тряпчаний ремінь, накинув його на шию потерпілого та почав того душити. ОСОБА_2, з метою безперешкодного вчинення вбивства та доведення спільного умислу до кінця, спостерігав за обстановкою на автодорозі та проїжджаючими поруч автомобілями. Однак ОСОБА_1 перехопив ремінь та почав активно чинити опір ОСОБА_3, привертаючи увагу проїжджаючих водіїв до себе. Коли біля вказаного автомобіля таксі почав зупинятися невстановлений в ході досудового слідства автомобіль, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втекли з місця вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки
дії останніх були припинені сторонньою особою.
Ухвалою Донецького апеляційного суду 28 лютого 2019 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, що подали касаційній скарги
Захисник Кондратьєва М.А. у своїй касаційні скарзі, як на підставу для скасування судових рішень, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. На її думку суди мали всі підстави для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 через не встановлення достатніх доказів для доведення його винуватості. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, стверджує про недоведеність причетності ОСОБА_2 до інкримінованого злочину. Вказує, що суд першої інстанції, в порушення ст. 95 КПК, врахував показання ОСОБА_2, які той давав на досудовому слідстві, чим істотно порушив вимоги КПК, а вказані порушення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції. Звертає увагу, що позиція потерпілого про застосування ст. 69 КК не врахована при призначенні ОСОБА_2 покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_2 через суворість. Вважає, що його думка не була врахована судом при призначенні ОСОБА_2 покарання, що суд, не врахувавши всіх пом`якшуючих вину обставин, безпідставно не застосував положення ст. 69 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг захисника та потерпілого, вважала їх необґрунтованими.
Захисник Кондратьєва М.А. підтримала доводи, викладені у її касаційній скарзі та касаційній скарзі потерпілого, просила їх задовольнити. Потерпілий також підтримав доводи своєї касаційної скарги та скарги захисника, просив задовольнити вимоги касаційних скарг.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань, заперечень до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах захисника Кондратьєвої М.А. та потерпілого ОСОБА_1, колегія судів дійшла висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Оскільки касаційний суд є судом права, а не факту та переглядає судові рішення згідно зі ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, то доводи захисника та потерпілого щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що вже були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, які дали їм належну оцінку, перегляду в касаційному порядку не підлягають.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення має бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_2 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину зазначених вимог закону дотримався та, з урахуванням вимог ст. 94 КПК, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності,
а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов
до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який їх засуджено.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі спростовуються сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою.