Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 р.
м. Київ
справа № 675/1046/18
провадження № 51-3942км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О.Л.,
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
за участю:
прокурора Сулятицького І.С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Шевчука В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шевчука В.С. на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240150000064, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 369 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла. Відповідно до ст.ст .96-1, 96-2 КК України конфісковано у власність держави грошові кошти в сумі 5000 грн., які знаходились при матеріалах провадження. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у лютому 2018 року вчинив пропозицію, обіцянку та надання неправомірної вигоди слідчому слідчого відділення Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області ОСОБА_4 як службовій особі, яка займає відповідальне становище, за наступних обставин.
У провадженні слідчого ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження № 12016240150000557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження 13 лютого 2018 року о 09.50 год. слідчим ОСОБА_4 вручено ОСОБА_1 повістку про виклик для явки до слідчого на 16 лютого 2018 року на 11.00 хв. з метою його допиту в якості свідка.
При врученні повістки ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, діючи умисно, усно, в завуальованій формі запропонував слідчому ОСОБА_4, який перебував на посаді слідчого Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області та проводив досудове розслідування кримінального провадження № 12016240150000557, надати неправомірну вигоду за вирішення питання про не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та повернення вилученого майна, а саме грошових коштів та комп`ютерної техніки, а також сприяння продовженню незаконної діяльності, пов`язаної з гральним бізнесом.
16 лютого 2018 року близько 11.50 год. ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті № 27 на третьому поверсі будівлі Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, що по вул. Грушевського, 24 у м. Ізяслав Хмельницької області, після допиту в якості свідка надав слідчому слідчого відділення Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області ОСОБА_4, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016240150000557 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, неправомірну вигоду в сумі 5000 грн. за не притягнення його до кримінальної відповідальності та повернення вилученого майна, а також сприяння продовженню незаконної діяльності, пов`язаної з гральним бізнесом. Зазначені грошові кошти в сумі 5000 грн. ОСОБА_1 дістав з кишені своєї куртки, у якості неправомірної вигоди поклав у протокол допиту свідка, який лежав на робочому столі слідчого ОСОБА_4, та передав їх останньому.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника Венгера Д.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шевчук В.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2019 року і закрити кримінальне провадження, у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що під час досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 неодноразово заявлялось клопотання про призначення експертизи відео-звукозапису, який міститься на карті пам`яті в матеріалах провадження, на якому зафіксовано НСРД, оскільки вважають, що цей запис не є оригіналом і містить ознаки монтажу. Але, на думку захисника, їм було безпідставно відмовлено в задоволенні такого клопотання, що є істотним порушенням вимог КПК України.
Також захисник вважає, що судами першої і апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що стороною обвинувачення не було відкрито в повному обсязі матеріалів, які стали підставою для проведення НСРД, а саме клопотання слідчого про необхідність аудіо-відео контролю, чим порушено вимоги ст. 290 КПК України, тому результати НСРД слід визнати недопустимим доказом.
Крім цього, у своїй касаційній скарзі захисник Шевчук В.С. вказує, що ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2018 року було надано дозвіл на проведення аудіо, -відеоконтролю місця - службового кабінету № 27 Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, але органами досудового розслідування було проведено аудіо-, відеоконтроль особи, про що було складено відповідний протокол, однак судом не надавалось дозволу на проведення такої слідчої дії, тому ці докази потрібно визнати недопустимими.
Також захисник стверджує, що працівники поліції провокували ОСОБА_1 на вчинення злочину. Зокрема, вважає, що судами безпідставно не взято до уваги показання свідка ОСОБА_2, який вказував про дружні стосунки зі слідчим ОСОБА_4 та про вчинення працівниками поліції злочину, передбаченого ст. 370 КК України, оскільки такі покази не суперечать іншим доказам у справі, є логічними і послідовними. Крім цього, захисник зазначає, що у кримінальному провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у якому ОСОБА_1 нібито пропонував неправомірну вигоду, останній був лише свідком, тому у нього не було підстав надавати неправомірну вигоду, оскільки він не підозрювався у вчинення будь-якого злочину. Виходячи з викладеного, сторона захисту вважає про наявність в діях працівників поліції ознак провокації злочину.
Враховуючи наявні, на думку захисника, порушення, він вважає, що суд апеляційної інстанції повинен був ухвалити рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення та відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, однак цього не зробив, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.