Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 570/328/17
провадження № 51-3447км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
захисників
(у режимі відеоконференції) Яреми С. В., Пашкевича І. А.,
засуджених
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180180001179, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки Донецької області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 серпня 2010 року за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, звільненого 4 вересня 2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 20 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Горлівки Донецької області, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Горлівки Донецької області, зареєстрованого у АДРЕСА_3, жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 січня 2019 року:
- ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4 ч. 2 ст. 76 КК;
- ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4 ч. 2 ст. 76 КК;
- ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пунктами 2, 4 ч. 2 ст. 76 КК.
За цим же вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано невинуватими у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 (за першим та другим епізодами від 21 липня 2016 року, за третім та четвертими епізодами від 6 серпня 2016 року) і виправдано у зв`язку з недоведеністю в їх діях складу вказаних кримінальних правопорушень.
Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо застосування положень ч. 5 ст. 72 КК при зарахуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у грабежі, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб за таких обставин.
Так, 3 вересня 2016 року близько 03:05 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобілі марки "Skoda superB" (державний номер знак НОМЕР_1 ), приїхали на прилеглу до кафе "Чайка" територію на вул. Об`їзній, 1 у с. Корнин Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_3, залишився в автомобілі на місці водія з метою забезпечення швидкого відходу спільників після вчинення злочину, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля та натягнувши капюшони, пішли на автостоянку прилеглої території вказаного вище кафе, де після огляду транспортних засобів, ОСОБА_1, використовуючи спеціально пристосований предмет для пошкодження коліс автомобілів, прорізав ліву передню шину автомобіля марки "Mitsubishi L200" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), а ОСОБА_2, використовуючи предмет для розбиття скла, розбив скло правих передніх дверцят того ж автомобіля і, просунувши руку всередину автомобіля, де перебував Пашкевич А. П., та висловивши останньому погрозу застосувати насильство, відкрито викрав сумку з грошима та майном на загальну суму 1133,50 грн.
Окрім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачувалися в тому, що вони за попередньою змовою між собою, у 2016 році вчинили на території різних районів Рівненської області чотири епізоди грабежів, а саме:
- 21 липня 2016 року близько 03:00 на території, прилеглій до АЗС "БРСМ-Нафта" (с. Молодаво Друге, вул. Широка, 36), шляхом розбиття скла правих передніх дверцят автомобіля "Kia Sorento" (державний номерний знак НОМЕР_3 ), відкрито викрали з його салону сумку ОСОБА_4 з грошима на загальну суму 90 835 грн;
- 21 липня 2016 року близько 03:40 на території, прилеглій до АЗС "WOG" (с. Біла Криниця, а/д Київ-Чоп 321км+600м), шляхом розбиття скла правих передніх дверцят автомобіля "Mercedes Sprinter" (державним номерний знак НОМЕР_4 ) повторно відкрито викрали із його салону барсетку ОСОБА_5 з грошима та майном на загальну суму 10 250 грн.;
- 6 серпня 2016 близько 02:50 на території, прилеглій до АЗС "БРСМ-Нафта" (за вказаною адресою), шляхом розбиття правих передніх дверцят автомобіля "Mercedes Benz" (державний номерний знак НОМЕР_5 ), повторно відкрито викрали із салону автомобіля барсетку ОСОБА_8 з грошима та майном на загальну суму 2204 грн;
- 6 серпня 2016 року близько 04:25 на території, прилеглій до АЗС "MARSHAL" (вул. Шевченко, 2, с. Старий Корець), шляхом розбиття скла правих задніх дверцят автомобіля "Volkswagen Passat" (державний номерний знак НОМЕР_6 ), повторно відкрито викрали з салону автомобіля шкіряну сумку ОСОБА_6 з майном на загальну на суму 36 924 грн.
За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиннені кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК (за епізодами 1-4 від 21 липня та 6 серпня 2016 року) не доведено, а тому виправдав їх за цим обвинуваченням.
Рівненський апеляційний суд 23 квітня 2019 року залишив без змін вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених через м`якість та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що висновок апеляційного суду про правильність застосування місцевим судом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положень ст. 75 КК є необґрунтованим, оскільки його зроблено без належної оцінки ступеня тяжкості вчиненого злочину, що становить підвищену суспільну небезпечність, а також того, що дії засуджених носили систематичний характер та порушували громадську безпеку. Крім того, скаржник стверджує, що згаданий суд безпідставно визнав обставинами, які пом`якшують покарання засуджених, повне визнання вини та їх щире каяття. За твердженням скаржника, апеляційний суд при постановленні ухвали не дав належної оцінки зібраним доказам, переліченим стороною обвинувачення в апеляційній скарзі на підтвердження винуватості засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, та неправомірно погодився з висновком місцевого суду про недоведеність обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .Також прокурор вказує на те, що апеляційний суд в ухвалі не навів обґрунтованих мотивів на підтвердження висновку суду першої інстанції щодо можливості застосування до засуджених положень ст. 75 КК, при цьому суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не дав вичерпних відповідей на доводи, наведені у ній.
На касаційну скаргу засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_1, його захисник Ярема С. В., захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Пашкевич І. А. подали заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, зазначають про безпідставність доводів прокурора, просять залишити без задоволення його касаційну скаргу, а ухвалу апеляційного суду - без змін. Також засуджений ОСОБА_3 у поданих запереченнях просить проводити касаційний розгляд без його участі.
Крім того, до Верховного Суду надійшло клопотання від захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката Кисельової М. І. про здійснення такого розгляду без її участі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у цьому суді.
Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисники Ярема С. В., Пашкевич І. А., які узяли участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, оскільки вважали оскаржене судове рішення законним та обґрунтованим.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, правильність юридичної оцінки діяння за ч. 2 ст. 186 КК, вид і розмір призначеного їм покарання, у касаційній скарзі не заперечуються. Тому згідно зі ст. 433 КПК Верховний Суд не перевіряє законності та обґрунтованості судових рішень у цій частині.
При цьому положеннями ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. На будь-яких інших підставах, окрім зазначених у цій нормі, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор, серед іншого, посилається на неналежну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, що, по суті, стосується невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження, а це згідно зі статтями 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Разом із тим, прокурор у касаційній скарзі посилається на те, що висновок суду апеляційної інстанції щодо законності рішення суду першої інстанції про недоведеність обвинувачення, висутого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за частинами 2, 3 ст. 186 КК (за першим, другим епізодами від 21 липня 2017 року та третім і четвертим епізодами від 6 серпня 2016 року) є неправильним.