Постанова
іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 381/5136/16-к
провадження № 51-2932км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110040000852, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , без місця реєстрації, проживаючого у АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово засудженого, останній раз за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 27 травня 2011 року за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі-КК), ч. 3 ст. 185 КК з урахуванням вимог статей 70, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2014 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання 13 червня 2014 року, невідбутий строк якого становить 1 рік 7 місяців
9 днів позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119 КК,
ч. 2 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 321 КК,
за касаційною скаргою засудженого на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду
від 31 січня 2019 року щодо нього,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених
ч. 1 ст. 119 КК, ч. 2 ст. 185 КК, ч.1 ст. 321 КК та призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 119 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 1 ст. 321 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 КК до призначеного покарання часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2011 року, та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
За вироком суду, 16 квітня 2015 року ОСОБА_1, в денний час (точний
час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись поряд із метро "Берестейська" в м. Києві, не маючи на те спеціального дозволу, з метою подальшого збуту, незаконно у невстановленої досудовим розслідуванням
особи за грошові кошти в сумі 300 грн придбав 6 блістерів з написом "Димедрол-Дарниця" із вмістом сильнодіючого лікарського засобу димедролу, які
перевіз та зберігав за місцем проживання.
В подальшому, 17 квітня 2015 року приблизно о 21 годині, знаходячись
на території АЗС "Кло", що в м. Ірпінь Київської області (вул. 3-го Інтернаціоналу, 195) без спеціального дозволу, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2
за грошові кошти в сумі 100 гривень 4 таблетки білого кольору, які були вилучені працівниками правоохоронного органу, та згідно висновку судово-хімічної експертизи №2-02/528 від 21 квітня 2015 року, містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, масою 0,1958 г. Також, ОСОБА_1 видав п`ять блістерів з написом "Димедрол-Дарниця" з 46 таблетками в середині, які, згідно вищевказаного висновку експертизи, містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, масою 2,2479 г.
Крім того, 04 серпня 2016 року в денний час доби ОСОБА_1 перебував у кімнаті будинку за місцем проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 ), близько 17 години, під час спільного вживання спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, схопив стілець та завдав ним один удар в голову потерпілого. ОСОБА_5 взяв до рук ножа та почав
ним погрожувати ОСОБА_1, а той вхопив його руку, в якій був ніж,
та, не передбачаючи можливості настання наслідку, хоча повинен був і міг його передбачити, силою відвернув руку ОСОБА_5 таким чином,
що завдав йому колото-різану рану грудної клітки зліва, проникаючу в черевну порожнину з ушкодженням підшлункової залози та шлунку, від яких настала смерть потерпілого.
В подальшому у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння майном
ОСОБА_5 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з метою збагачення за рахунок викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, знаходячись в кімнаті будинку за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, таємно заволодів особистими речами потерпілого ОСОБА_5, а саме: мобільним телефоном "Samsung 1200", вартістю 300 грн,
та плазмовим телевізором "Samsung LED TV 5000", вартістю 700 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року постановлений щодо ОСОБА_1 вирок змінено та у вступній частині вироку уточнено відомості щодо попередніх судимостей ОСОБА_1 решті судове рішення залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, що подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі засуджений, з урахуванням поданих доповнень, порушує питання про зміну судових рішень у зв`язку з неправильним, на його думку, застосуванням ст. 71 та ч. 5 ст. 72 Закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд при постановлені вироку в даному кримінальному провадженні, застосовуючи вимоги ст. 71 КК, мав зарахувати попереднє ув`язнення з 14 січня по 30 листопада 2011 року, що застосовувалось
до нього у кримінальному провадженні, де був ухвалений вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2011 року,
у строк відбування покарання, призначеного за сукупністю злочинів, за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Стверджує також про суворість призначеного покарання та наявність підстав для застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році".
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважала її необґрунтованою.
Потерпіла також заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вправі вийти за межі касаційних вимог, лише в тому випадку, якщо цим не погіршується становище засудженого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд розглянув провадження в межах, визначених ч. 1 ст. 337 КПК, відповідно до обвинувального акта і фактичних обставин кримінальних правопорушень пред`явленого обвинувачення, та кваліфікував дії особи за ч. 1 ст. 321 КК, ч. 1 ст. 119 КК, ч. 2 ст. 185 КК. Апеляційний суд розглянув провадження в межах апеляційної скарги відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК.