Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 571/1436/15-к
провадження № 51-1922км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Рівненського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2013 року за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 3 400 грн,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим:
- за ч. 1 ст. 135 КК з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- за ч. 2 ст. 286 КК ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано.
Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 84 169 грн на відшкодування шкоди завданої злочином. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 3 314 грн.
Як встановив суд, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 22 липня 2015 року приблизно о 18 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи в світлу пору доби автомобілем марки "Volkswagen Passat", на якому встановлений реєстраційний номер НОМЕР_1, що не належить цьому транспортному засобу, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом, під час руху автошляхом Вежиця-Рокитне-Борове в напрямку с. Рокитне Рокитнівського району, зі швидкістю приблизно 100-110 км/год., що перевищує допустиме значення швидкості на вказаній ділянці дороги, у порушення вимог п. 2.3 б), п.10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки й не врахував її, при виникненні перешкоди для руху негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув осьову дорожню розмітку та допустив наїзд на попутний гужовий віз під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого потерпілому спричинено тілесні ушкодження, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у нейрохірургічному відділенні Рівненської ЦМЛ.
Крім того, усвідомлюючи, що здійснив наїзд на гужовий віз, на якому перебував ОСОБА_5, нехтуючи моральними та правовими нормами, що зобов`язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані, ОСОБА_1, який своїм діянням поставив ОСОБА_5 у небезпечний для життя стан, що позбавляв його можливості вжити заходів до самозбереження через заподіяні тілесні ушкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди, маючи змогу надати потерпілому допомогу, не надав останньому першу медичну допомогу та залишив місце події.
Вироком Апеляційного суду Рівненської області від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 - скасовано, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керування транспортними засобами;
- за ч. 1 ст.135 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання.
В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого через м`якість, просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зокрема, прокурор вважає, що апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, прийнявши за власною ініціативою рішення про необхідність повторного дослідження доказів та невмотивовано визнав неналежними і недопустимими доказом медичні документи, які підтверджували вчинення ОСОБА_1 злочинів у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого через м`якість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити у повному обсязі.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.