Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 640/19335/16-ц
провадження № 61-16974св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Київський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, державний виконавець Казанцев Дмитро Олександрович, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв Віталій Миколайович, державне підприємство "Сетам",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року в складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року в складі судді Попрас В. О. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року
в складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Київський ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області), державного виконавця Казанцева Д. О., ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв В. М., Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта державного виконавця, договорів купівлі-продажу, іпотеки, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012 стягнуто
з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договорами позики у розмірі 225 155,38 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - реалізації належної ОСОБА_5 на праві власності квартири АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн.
Вказана квартира 08 квітня 2016 року була реалізована на електронних торгах ДП "Сетам". Торги проведені з порушенням вимог законодавства, без переоцінки державним виконавцем квартири та з неналежним оповіщенням через засоби масової інформації. Вважає, що була порушена процедура торгів щодо інформування про їх проведення належним способом та в належному друкованому засобі.
Так, 12 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження та 15 серпня
2014 року експертом оцінювачем проведено оцінку майна, вартість квартири визначена у розмірі 418 363 грн.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року у справі № 640/20554/14-ц дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській областіщодо не призначення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна визнано неправомірними. Рецензія не проведена. До 2016 року ніякі торги не відбувалися.
Позивач 12 лютого 2016 року дізналась, що на квартиру постановою державного виконавця накладено арешт.
Державним виконавцем 22 лютого 2016 року подано заявку директору Харківської філії ДП "Сетам" на проведення торгів щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_5 за початковою ціною 346 363,20 грн.
Листом Харківської філії ДП "Сетам" від 18 березня 2016 року державного виконавця повідомлено про виставлення квартири на торги.
ОСОБА_1 16 березня 2016 року подала скаргу на дії державного виконавця та ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12 квітня 2016 року у справі № 2018/2-730/11, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2016 року, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області щодо оцінки майна, яким є спірна квартира, та зобов`язано державного виконавця вчинити дії на усунення відповідних порушень закону.
Проте, державний виконавець провів електронні торги, складав акт про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки від 29 квітня 2016 року.
Порушення під час проведення прилюдних торгів з реалізації квартири, що відбулися 08 квітня 2016 року, є підставою для визнання правочину з реалізації зазначеної квартири на прилюдних торгах недійсним.
Після оформлення свідоцтва права власності на квартиру ОСОБА_2 передає квартиру за договором іпотеки від 20 травня 2016 року ОСОБА_3 Вважає, що ОСОБА_2 не мала права укладати договір іпотеки, оскільки право власності на квартиру набула незаконно.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати недійсними протокол проведення електронних торгів від 08 квітня 2016 року, акт державного виконавця Казанцева Д. О. від 29 квітня 2016 року про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки; визнати укладений за результатами електронних торгів договір купівлі-продажу квартири недійсним; скасувати свідоцтво на право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру; визнати недійсним договір іпотеки від 20 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо квартири
АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку організації торгів, тому підстав для визнання їх недійсними не вбачається.
ОСОБА_2 у повному обсязі сплатила всі необхідні платежі для участі на торгах, а після визнання її переможцем 11 квітня 2016 року сплатила повну вартість нерухомого майна та правомірно набула право власності на квартиру.
Спірний договір іпотеки відповідає вимогам закону, тому відсутні підстави вважати його недійсним.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Київського районного суду міста Харкова
від 18 грудня 2017 року доповнено резолютивну частину рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року абзацом наступного змісту: "Відмовити у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених в позові ОСОБА_1 ".
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом вирішені всі позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених у позові, проте у резолютивній частині на зазначено, що відмовлено у задоволенні всіх позовних вимог.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено.
Провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_5 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_5 померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року Рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та додаткове рішення Київського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що питання правомірності дій державного виконавця вже було предметом судового розгляду в іншій справі, за результатом розгляду якої встановлено, що державний виконавець, передаючи спірну квартиру на електронні торги, діяв відповідно до вимог законодавства. Оскільки вартість квартири, встановлена в судовому рішенні від 16 жовтня 2013 року у справі № 2018/3528/2012, є нижчою, ніж вартість, яку сплатила ОСОБА_2 як переможець торгів, то порушення прав заявника при реалізації спірної квартири не відбулося.
Позивач не надала доказів, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Заперечення ОСОБА_1 щодо неотримання різниці між початковою вартістю та ціною продажу не є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вартість придбаного майна ОСОБА_2 11 квітня 2016 року сплачено у повному обсязі.
Дії нотаріуса щодо видачі свідоцтва та реєстрації права власності на спірну квартиру ОСОБА_2 відповідають вимогам закону. Підстав для скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 не встановлено.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 20 травня
2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, також є безпідставними, оскільки доказів невідповідності цього правочину вимогам закону не надано.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 липня
2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, тому апеляційний суд безпідставно зупинив провадження у справі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що під час реалізації спірної квартири державним виконавцем порушено вимоги закону, оскільки не зупинив виконавче провадження, хоча в цей час його дії були предметом судового розгляду.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2014 року у справі № 640/20554/14-ц дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській областівизнано неправомірними, проте були проведені прилюдні торги щодо реалізації спірної квартири.
Реалізації належної ОСОБА_5 на праві власності квартири
АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів відбулася з порушенням вимог законодавства, зокрема, за ціною, яка нижче її вартості.
Судові рішення є незаконними та необґрунтованими, судами не досліджені зібрані у справі докази.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2019 року ДП "Сетам" подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, зазначивши, що судові рішення ухвалені з повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи, а також на підставі правильного застосування норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, отже не підлягають скасуванню.
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , зазначивши, що оскаржувані судові рішення є законними та справедливими, підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2019 року.
08 серпні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_2 подала засвідчену
18 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Лазарєвим В. М. заяву про відмову від касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 13 березня 2018 року та закриття провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення заяви ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2018 року та закриття провадження у справі
Заява мотивована тим, що з моменту подання касаційної скарги суттєво змінилися обставини справи, тому ОСОБА_2 не вбачає необхідності у її розгляді судом касаційної інстанції та відмовляється від поданої касаційної скарги. Правові наслідки відмови від касаційної скарги, а саме зміст частини п`ятої статті 398 ЦПК України, якою передбачено, що у разі відмови від касаційної скарги повторне подання касаційної скарги не допускається, заявнику відомі та зрозумілі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
Частиною п`ятою статті 398 ЦПК України передбачено, що у разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
З урахуванням того, що заява про відмову від касаційної скарги (закриття провадження у справі) подано до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів касаційного провадження, до касаційної скарги доданий оригінал квитанції від 28 березня 2018 року № 72 про сплату судового збору у розмірі 352,40 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, оскільки касаційне провадження підлягає закриттю, також поверненню підлягає судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Фактичні обставини справи, встановлені судами