Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 2-21/07
провадження № 61-644св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| заявник - Відділ державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції, боржник - ОСОБА_1, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року у складі судді Киця С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2006 року Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" (далі - КП "Нововолинськтеплокомуненерго") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2007 року позов КП "Нововолинськтеплокомуненерго" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП "Нововолинськтеплокомуненерго" з кожного по 323,50 грн заборгованості за відпущену теплову енергію за період з серпня 2004 року по вересень 2006 року включно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2009 року Відділ державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції (далі - ВДВС Нововолинського МУЮ) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України шляхом вилучення паспорта для поїздок за кордон, з метою забезпечення виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2007 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року подання ВДВС Нововолинського МУЮ задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України шляхом вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання нею своїх зобов`язань.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язань, покладених на неї відповідно до рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2007 року, у зв`язку з чим необхідно обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта для поїздок за кордон.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року залишено без руху. Надано особі, яка подала апеляційну скаргу строк тривалістю тридцять днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та зазначення поважних підстав для його поновлення.
09 листопада 2017 року на виконання вимог вищевказаної ухвали ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якій посилалась на те, що про
розгляд справи щодо її тимчасового обмеження у праві виїзду за
межі України її не було повідомлено і вона не знала про наявність
такого обмеження до 2014 року. Покликається, що зобов`язання по виконанню рішення про стягнення з неї заборгованості на користь КП "Нововолинськтеплокомуненерго" нею виконано, а тому незрозуміло чому накладене обмеження у праві виїзду за кордон не може бути зняте судом. Через тяжкі сімейні обставини, а саме скрутне матеріальне становище, хворобу дочки, певний час вона не могла оскаржити вказану ухвалу суду першої інстанції. Крім того, були відсутні можливості та необхідність виїзду за кордон.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 28 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції надіслано ОСОБА_1 05 жовтня 2009 року та вона у 2014 році подавала до суду першої інстанції копію вказаної ухвали разом з заявою про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, проте вона звернулась з апеляційною скаргою 29 вересня 2017 року, клопотання про поновлення строку не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з моменту постановлення ухвали суду першої інстанції минуло вісім років, тому суд застосував положення частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 декілька раз зверталась до суду про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон у зв`язку з виконанням своїх зобов`язань, проте їй було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з неналежним способом захисту.
Проте, коли ОСОБА_1 звернулась до виконавчої служби щодо зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон у зв`язку з виконанням своїх зобов`язань в добровільному порядку, виконавча служба їй роз`яснила, що вони знімають обмеження у разі закриття виконавчого провадження у зв`язку з його повним виконанням, однак у ОСОБА_1 виконавче провадження закрите у зв`язку з поверненням стягувачу виконавчого документа.
Оскільки судами першої, апеляційної інстанцій в своїх рішеннях ОСОБА_1 не було роз`яснено іншого способу захисту, вона вважала, що вичерпала всі засоби судового захисту.
26 вересня 2017 року ОСОБА_1 знову підтвердили наявність обмежень виїзду за межі України щодо неї.
Крім того, ОСОБА_1 посилається на свій скрутний матеріальний стан, оскільки розмір її пенсії є мінімальним.
Враховуючи те, що підстави для обмеження у праві виїзду за межі України вже відпали та наразі таке обмеження порушує право ОСОБА_1 на вільне пересування передбачене Конституцією України, остання вважає, що ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У серпні 2009 року ВДВС Нововолинського МУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України шляхом вилучення паспорта для поїздок за кордон, з метою забезпечення виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 січня 2007 року.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року подання ВДВС Нововолинського МУЮ задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає по АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України шляхом вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання нею своїх зобов`язань.
Згідно з рапортом на ім`я начальника Нововолинського МВ УМВС України від 26 жовтня 2009 року неможливо вилучення закордонного паспорта у ОСОБА_1 , оскільки вона його загубила.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 26 жовтня 2009 року до неї прийшли працівники міліції і хотіли вилучити її закордонний паспорт, однак виявилось, що вона його загубила.
Рішенням державної прикордонної служби України від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено в перетині державного кордону України.
18 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Нововолинського міського суду Волинської області з клопотанням про зняття тимчасового обмеження виїзду за кордон.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 23 червня 2014 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України відмовлено.
17 жовтня 2014 року боржник повторно звернулася до Нововолинського міського суду Волинської області з клопотанням про зняття тимчасового обмеження виїзду за кордон.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про зняття тимчасового обмеження права виїзду за межі України відмовлено.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.
29 вересня 2017 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 28 вересня 2009 року залишено без руху. Надано особі, яка подала апеляційну скаргу строк тривалістю тридцять днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та зазначення поважних підстав для його поновлення.