1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


19 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 203/2445/17

провадження № 61-1498св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: військова частина А4472, Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції у Луганській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Католікяна М. О. від 28 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., від 12 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст вимог заяви


У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просив суд встановити факт його участі у бойових діях під час проведення антитерористичної операції та отримання у звʼязку із цим поранення в період з 01 серпня 2014 року до 27 серпня 2014 року.


Короткий зміст оскаржуваних судових рішень


УхвалоюКіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки заявник, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи


У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що представник заявника повідомив суд про поважність причин повторної неявки у судове засідання, призначене на 28 вересня 2018 року, - зайнятість у іншому судовому засіданні, а тому суд безпідставно застосував положення статей 223 та 257 ЦПК України і залишив заяву без розгляду. Суди порушили право заявника на судовий захист.


Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції


Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 лютого 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.


Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суди установили, що належним чином повідомлений заявник та його представник повторно не зʼявились у судові засідання, призначені на 13 липня 2018 року та 28 вересня 2018 року.


Про судове засідання, призначене на 13 липня 2018 року, заявник був повідомлений розпискою (а.с. 208), а про судове засідання, призначене на 28 вересня 2018 року - судовою повісткою (а.с. 211, 214).


Позиція Верховного Суду


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга задоволенню не підлягає.


Відповідно до частин першої, п`ятої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.


Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.


Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.


Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.


................
Перейти до повного тексту