Постанова
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 1527/5751/12
провадження № 61-34854св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Марфін Банк";
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року у складі судді Шепітко І. Г. та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Таварткіладзе О. М., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2011 року публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі - ПАТ "Марфін Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (далі - ВАТ "Морський транспортний банк"), правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, зі змінами, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 765 217 доларів США строком до 17 липня 2024 року зі сплатою 13 % річних.
У той же день для забезпечення виконання зобов`язань між ВАТ "Морський транспортний банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно із позичальником відповідати за виконання зобов`язань за кредитним договором.
Позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, у зв`язку з чим станом на 21 червня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 716 014 доларів США 37 центів, що згідно з курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 5 708 997 грн 38 коп. та 293 247 грн 82 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 629 704 доларів США 49 центів; заборгованість по відсотках у розмірі 86 309 доларів США 88 центів; заборгованість по пені за несплату основного боргу у розмірі 26 814 грн 21 коп.; заборгованість по пені за несплату процентів за кредитом у розмірі 221 339 грн 02 коп.; заборгованість по несплаті штрафу у розмірі 45 094 грн 59 коп.
Посилаючись на викладене, ПАТ "Марфін Банк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь зазначену суму боргу за вказаним кредитним договором, а також понесені банком судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року позов ПАТ "Марфін Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін Банк" суму боргу за кредитним договором 6 003 963 грн 63 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник та поручитель зобов`язання за кредитним договором та договором поруки не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено з урахування умов договору та вимог закону.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року залишено без змін.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 березня 2013 року у частині задоволення позову щодо стягнення в солідарному порядку штрафу у розмірі 45 094 грн 59 коп. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2014 року про залишення судового рішення у цій частині без змін скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові ПАТ "Марфін Банк" в частині стягнення у солідарному порядку штрафу у розмірі 45 094 грн 59 коп. відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позичальник, як і поручитель були ознайомлені та погодилися з усіма умовами кредитного договору шляхом підписання основного договору та додаткових угод до нього, відтак, взяли на себе зобов`язання виконувати їх належним чином, тому невиконання зобов`язання дає право на стягнення боргу у судовому порядку.
Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням суду першої інстанції у частині стягнення штрафу, зазначивши, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. При цьому суд послався на відповідну правову позицію Верховного Суду України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ПАТ "Марфін Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито, справу № 1527/5751/12 витребувано з Суворовського районного суду м. Одеси, надано строк учасникам справи на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник систематично порушував умови кредитного договору, у результаті чого банк був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалюючи рішення, апеляційний суд Одеської області 25 травня 2017 року мотивував його тим, що одночасне застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення неможливе, оскільки це суперечить законодавству. Банк вважав, що оскільки відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Зазначав, що законодавством не встановлено обмежень щодо одночасного стягнення пені і штрафу.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.