Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 760/15877/13-ц
провадження № 61-11538св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
представник позивача - Кононець Станіслав Петрович,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк") і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 74 095,00 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку, на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) з кінцевим терміном повернення кредиту до 29 листопада 2022 року. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору сторонами збільшено суму кредиту на 30 450,00 дол. США до 103 732,26 дол. США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 29 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед кредитором за належне виконання усіх зобов`язань ОСОБА_1 у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. У подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до цього договору, а саме 08 травня 2008 року, 22 липня 2009 року, 23 грудня 2009 року, 25 травня 2010 року, 14 вересня 2010 року, 22 липня 2011 року.
26 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), яке є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір факторингу, за умовами якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшло право вимоги за договорами кредиту та поруки від 29 листопада 2007 року.
Отже, згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України новим кредитором за вказаними договорами кредиту та поруки стало ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року станом на 11 червня 2013 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 1 125 243,37 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 795 328,90 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 170 645,06 грн і пені у розмірі 159 269,41 грн.
На підставі вказаного ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2007 року у загальному розмірі 1 125 243,37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року у складі судді Коробенка С. В. у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач у порушення вимог статті 12 ЦПК України не надав суду обґрунтованого і зрозумілого розрахунку заборгованості відповідача, як в частині заборгованості за тілом кредиту, так й у частині нарахованих процентів і пені. При цьому, суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір заборгованість позичальника за кредитним договором від 29 листопада 2007 року за наявними у справі матеріалами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг України" задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2007 року у розмірі 846 988,40 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 795 328,90 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 51 659,50 грн.
У задоволенні інших вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 475,10 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до статей 526, 530, 554 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд стягнув заборгованість з позичальника. При цьому судом відмовлено у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитом і пенею за період 26 жовтня 2012 року до 11 червня 2013 року, оскільки позивачем 26 вересня 2012 року було направлено відповідачам вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 30 днів з дати направлення цієї вимоги, тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти і пені припинилося після пред`явлення вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Крім того, оскільки банк скористався правом вимоги дострокового виконання основного зобов`язання у повному обсязі, направивши відповідачам у вересні 2012 року відповідну вимогу, а з позовом до суду про стягнення заборгованості з боржника і поручителя звернувся лише у липні 2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, тому порука ОСОБА_2 за договором поруки від 29 листопада 2007 року припинилась.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд не врахував, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не набуло право вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2007 року та наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає положенням вказаного кредитного договору.
Постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не оскаржується, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 74 095,00 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку, на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) з кінцевим терміном повернення кредиту до 29 листопада 2022 року. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору сторонами збільшено суму кредиту на 30 450,00 дол. США до 103 732,26 дол. США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 29 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед кредитором за належне виконання усіх зобов`язань ОСОБА_1 у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. У подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до цього договору, а саме 08 травня 2008 року, 22 липня 2009 року, 23 грудня 2009 року, 25 травня 2010 року, 14 вересня 2010 року, 22 липня 2011 року.
26 вересня 2012 року ПАТ "ОТП Банк" направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення усієї суми кредиту, яка залишилась, та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 днів з моменту направлення банком цієї вимоги.
26 жовтня 2012 між ПАТ "ОТП Банк", яке є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір факторингу, за умовами якого до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшло право вимоги за договорами кредиту і поруки від 29 листопада 2007 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року станом на 11 червня 2013 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 1 125 243,37 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 795 328,90 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 170 645,06 грн і пені у розмірі 159 269,41 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.