Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 638/17042/18
провадження № 61-7525св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду
м. Харкова від 19 листопада 2018 року, постановлену суддею Хайкіним В. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Кіся П. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви вказав, що він проходив військову службу та брав безпосередню участь в бойових діях на території ділянки відповідальності Луганського прикордонного загону у період із 17 жовтня 2014 року
по 10 квітня 2017 року.
В подальшому його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у зв`язку з захворюванням, що пов`язані із захистом Батьківщини та проходженням військової служби.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0963171 йому встановлена ІІ група інвалідності з 01 квітня
2018 року, причина інвалідності - захворювання, що пов`язані із захистом Батьківщини.
Просив встановити юридичний факт розвинення хвороби при виконанні обов`язку військової служби з охорони ділянки державного кордону у межах 9 прикордонних районів України (Троїцького, Білокуракинського, Новопсковського, Марківського, Міловського, Біловодського, Станично-Луганського, Краснодоського, Свердловського) Луганської області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Встановлення вказаного факту необхідно йому для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 листопада
2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством України визначено порядок встановлення факту розвинення хвороби під час виконання бойового завдання, що виключає можливість встановлення цього факту в судовому порядку в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження. Крім того, судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів одержання поранень при виконанні обов`язків військової служби, тобто не можуть встановлюватися у порядку цивільного судочинства (окремого провадження) і причини розвинення хвороби.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту розвинення хвороби при виконанні обов`язку військової служби, оскільки судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів розвинення хвороби при виконанні обов`язків військової служби.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 просив встановити причинний зв`язок між захворюванням та перебуванням на військовій службі, що виключає можливість встановлення цього факту в порядку цивільного судочинства, зважаючи на визначений діючим законодавством України порядок встановлення такого факту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду,
представник ОСОБА_1 - адвокат Макаревич К. В., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова
від 19 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 14 березня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.
У липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували суті його заяви, оскільки він просив встановити не просто факт розвинення хвороби при виконанні обов`язку військової служби, а факт її розвинення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Встановлення такого факту в інший, позасудовий спосіб, законодавством не передбачено, тому він позбавлений можливості його встановити інакше, ніж шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, і не може скористатися своїм правом отримати допомогу гуманітарних та інших міжнародних організацій.
Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 , згідно з наказом командира військової частини № 99/38
від 03 лютого 2016 року призначений на посаду інспектора прикордонної служби Луганського прикордонного загону (в/ч 9938), який був підпорядкований Східному регіональному управлінню. Прикордонний загін охороняв ділянку державного кордону України в межах 9 прикордонних районів (Троїцького, Білокуракинського, Новопсковського, Марківського, Міловського, Біловодського, Станично-Луганського, Краснодоського, Свердловського).
07 грудня 2016 року ОСОБА_1 був госпіталізований в Старобільську центральну районну лікарню Луганської області, де лікувався з приводу гострого Q-інфаркту передньо-перегородочної-верхівкової ділянки.
За результатами військово-лікарської експертизи ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, згідно витягу з наказу начальника Луганського прикордонного загону від 10 квітня 2017 року.
Висновком МСЕК ОСОБА_1 визнаний інвалідом другої групи, а причиною інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
Отримавши заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження у справі, не дослідивши її доводів та підстав звернення до суду й дійшовши передчасного висновку про те, що заява про встановлення факту розвинення хвороби при виконанні обов`язку військової служби з охорони ділянки державного кордону України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суди вказали, що законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту за зверненням якого ОСОБА_1 звернувся до суду.
З такими висновками судів погодитися не можна.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.