Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 501/1268/17
провадження № 61-8543св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"; банк), про визнання кредитного договору припиненим.
Вимоги обґрунтовував тим, що 23 січня 2007 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір споживчого кредиту № 11110478000.
Повернення кредиту забезпечене іпотечним договором від 23 січня 2007 року, укладеним між ним та АКІБ "Укрсиббанк", предметом якого є нежитлове приміщення площею 42,60 кв. м на АДРЕСА_1 .
Крім того, 23 січня 2007 року банк уклав договори поруки із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3
12 грудня 2011 року ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" уклали договір факторингу № 1, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги за договором споживчого кредиту від 23 січня 2007 року № 11110478000.
Одночасно із переходом права вимоги за договором споживчого кредиту до ТОВ "Кей-Колект" перейшло і право вимоги за іпотечним договором від 23 січня 2007 року.
У подальшому, 27 січня 2016 року, між ТОВ "Кей-Коллект" та ТОВ "Арма Факторинг" укладено договори про відступлення прав вимоги за договором споживчого кредиту та іпотечним договором.
Того ж дня, 27 січня 2016 року, ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_3 уклали договір відступлення права вимоги за договором споживчого кредиту та іпотечним договором.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року у справі №501 /5876/13-ц (за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки) задоволено заяву ОСОБА_3, як правонаступника позивача ТОВ "Кей-Колект": прийнято відмову ОСОБА_3 від позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, провадження у справі в цій частині закрито.
Посилаючись на те, що з моменту постановлення цієї ухвали кредитний договір припинився внаслідок дій ОСОБА_3, яка відмовилась від усіх вимог до боржника та поручителів, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим договір споживчого кредиту від 23 січня 2007 року № 11110478000, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 .
При задоволенні позову суд виходив із того, що внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі за кредитним зобов`язанням і відмови ОСОБА_3 від позову про стягнення кредитної заборгованості, договір споживчого кредиту на підставі статей 605, 606 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) припинив свою дію.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2019 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Апеляційний суд визнав вимоги необґрунтованими з огляду на те, що поєднання боржника і кредитора в одній особі у розумінні статті 606 ЦК України не відбулося.
Зобов`язання за договорами поруки та іпотеки залишилися невиконаними, що унеможливлює припинення зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту саме з цих підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарг, в якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про те, що внаслідок відступлення права вимоги ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту не відбулося поєднання боржника та кредитора.
Апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тому ТОВ "Арма Факторинг" фактично вибуло зі всіх правовідносин.
Таким чином, при укладенні договору відступлення прав вимоги між ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_3 відбулося поєднання боржника і кредитора в одній особі.
Короткий зміст відзивів
Від ОСОБА_2 і представника ПАТ "УкрСиббанк" надійшли відзиви, у яких вони просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржену постанову - залишити без задоволення, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Обставини справи
Суди встановили, що 23 січня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11110478000, згідно з умовами якого останньому надано кредит у розмірі 108 583 швейцарських франків, що еквівалентно 438 268 грн 79 коп., строком до 23 січня 2017 року.
На забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору 23 січня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладені договори поруки № 89523, № 89500 і № 89527 із кожним окремо.
Того ж дня, 23 січня 2007 року, між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав у іпотеку банку вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
05 лютого 2009 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 23 січня 2007 року № 11110478000, у якому сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту.
12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладений договір факторингу № 1, згідно з яким банк передав у власність товариства право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11110478000.
ОСОБА_2 належним чином не виконував умов кредитного договору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 109 346,66 швейцарських франків, що станом на 05 травня 2015 року еквівалентно 2 471 234 грн 52 коп.
27 січня 2016 року між ТОВ "Кей-Колект" та ТОВ "Арма Факторинг" укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого ТОВ "Кей Колект" відступило, а ТОВ "Арма Факторинг" набуло право вимоги до боржника за кредитним договором разом із забезпеченням, внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов`язанні.
27 січня 2016 року між ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з умовами якого остання набула право вимоги до боржника за кредитним договором разом із забезпеченням, що призвело до заміни кредитора у зобов`язанні.
При розгляді справи № 501/1930/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ТОВ "Арма Факторинг", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27 січня 2016 року, укладеного між ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_3 , суди встановили, що при укладенні цього договору сторони керувалися положеннями статей 512-519 ЦК України, що свідчить про те, що оспорений договір є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 26 серпня 2016 року і додатковим рішенням цього ж суду від 06 вересня 2016 року у справі № 501/1930/16-ц, залишеними без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 вересня 2017 року у справі № 501/2309/16-ц, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року та постановою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 та ТОВ "Арма Факторинг" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27 січня 2016 року та застосування наслідків його недійсності з тих підстав, що право вимоги за договором про надання споживчого кредиту перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору цесії, який не суперечить нормам ЦК України в частині суб`єктного складу.