Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 466/6165/18
провадження № 61-5787св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Якимів Надія Богданівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова у складі судді Єзерського Р. Б. від 27 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Приколоти Т .І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В., від 24 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як чоловіка та дружини за адресою: АДРЕСА_1, з 09 листопада 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_2 11 серпня 2017 року вона подала до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального кругу заяву про прийняття спадщини після смерті її чоловіка.
Листом від 30 липня 2018 року нотаріус повідомив її про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки згідно з Державним реєстром актів цивільного стану громадян шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано згідно з актовим записом про розірвання шлюбу від 08 листопада 2001 року № 374 та рекомендовано звернутися до суду за захистом свого права.
Вказувала на те, що згідно з довідкою від 05 квітня 2018 року, виданою релігійною громадою Української православної церкви св. Великомученика Георгія у м. Львові, 05 вересня 1971 року у Свято-Георгіївському храмі у м. Львові звершено таїнство вінчання над нею та ОСОБА_2 27 листопада 1993 року між нею та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, від якого у них є двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначала, що їй не було відомо про те, що шлюб між нею та ОСОБА_2 був розірваний. Вона та її чоловік - ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_2, були повноцінною сім`єю, вели спільне господарство та побут.
Згідно з актом № 113 від 13 червня 2018 року УК "Нове місто" за адресою: АДРЕСА_2, вона та ОСОБА_2 не зареєстровані, але фактично проживали разом з 1982 року як чоловік та дружина включно до смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф від 13 липня 2018 року з 01 січня 2016 року по 01 серпня 2017 року зафіксовано два виїзди екстреної допомоги за адресою: АДРЕСА_2, для надання невідкладної медичної допомоги ОСОБА_2, а саме 28 грудня 2016 року та 31 липня 2017 року.
Крім того, вона отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_2, а також отримала допомогу на його поховання як дружина померлого.
Також факт спільного проживання її та ОСОБА_2 підтверджуються спільними фотографіями сім`ї. Додатково цей факт можуть підтвердити свідки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, суд першої інстанції виходив із того, що заявник не довела належними та допустимими доказами факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її заяви про встановлення факту спільного проживання, не надали належної правової оцінки доказам, які вона надала на підтвердження вказаного факту.
При цьому, суди попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 1995 року про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , не врахували, що вказаним судовим рішенням встановлені обставини щодо періоду з 1993 року по 1995 рік, у той час як вона просила встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 у період з 09 листопада 2001 року до 01 серпня 2017 року, а тому обставини встановлені вказаним судовим рішенням не спростовують факт спільного проживання її та ОСОБА_2 у період після 1995 року.
Зазначала, що лише вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ЇЇ дочка – ОСОБА_4 05 серпня 2017 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 на її користь як дружини померлого, а її дочка ОСОБА_3 спадщину після смерті батька не прийняла, оскільки не подавала відповідних заяв про прийняття спадщини.
Отже, єдиним способом спадкування сім`ї після смерті ОСОБА_2 є спадкування нею в порядку четвертої черги спадкування, для чого необхідно встановити факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Розпорядженням Верховного Суду від 18 червня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 червня 2019 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Кривцової Г. В. та суддів: Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 серпня 2017 року.
11 серпня 2017 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального кругу Якимів Н. Б.
Листом № 1446/02-14 нотаріусом повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину заявнику є неможливим, оскільки згідно з Державним реєстром актів цивільного стану громадян було встановлено, що шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано, про що свідчить актовий запис про розірвання шлюбу №374 від 08 листопада 2001 року.
Також установлено, що 27 листопада 1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 27 листопада 1993 року.
Згідно зі свідоцтвами про народження, виданими повторно 09 липня 2010 року, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 1995 року позов ОСОБА_2 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 листопада 1993 року.
Мотивувальна частина