Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 2-4009/11
провадження № 61-14844св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник відповідача- адвокат Усатенко В`ячеслав Юрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Усатенка В`ячеслава Юрійовича, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 грудня 2011 року у складі судді Галагана О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 405 098,16 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 20 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 221/2007/СІ, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в сумі 44 000 доларів США на придбання автотранспортного засобу, терміном до 14 квітня 2014 року.
Стверджувало, що погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановленого кредитним договором порядку, кредит погашався не щомісячно, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Зазначало, що з метою забезпечення виконання зобов`язань, взятих на себе відповідачем перед позивачем за кредитним договором, 20 вересня 2007 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Посилалося на те, що позичальник свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належно не виконував, отже станом на 30 червня 2011 року за ним утворилася заборгованість у сумі 405 098,16 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів.
Ураховуючи наведене, ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 405 098,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 грудня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" загальну заборгованість за кредитним договором в сумі 405 098,16 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не виконали умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків, що є підставою для стягнення з позичальника та поручителя отриманих коштів та відсотків за користування кредитом.
Районний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, як поручитель, відповідає перед позивачем, солідарно з ОСОБА_1 на підставі статей 526, 527, 530, 553, 554 ЦК України.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Усатенка В. Ю. про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2011 року у справі № 2-4009/11 залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Усатенка В. Ю., задоволено частково.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 грудня 2011 року змінено та викладено його резолютивну частину в новій редакції.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 211 471,17 грн заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 405 098,16 грн заборгованості за кредитним договором.
В задоволенні позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_2 про стягнення 193 626,99 грн заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором боржник здійснив останні платежі за тілом кредиту за платіжний період з 21 січня 2009 року до 20 лютого 2009 року, а за відсотками за платіжний період з 21 лютого 2009 року до 20 березня 2009 року, отже шестимісячний строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя за кожним черговим платежем почався з 21 лютого 2009 року.
Апеляційний суд зазначив, що згідно з відміткою поштового відділення позовну заяву на адресу суду банк відправив 30 червня 2011 року, порука щодо щомісячних платежів, шестимісячний строк погашення яких сплив до вказаної дати, є припиненою.
При цьому, згідно з розрахунком заборгованості станом на 21 січня 2011 року заборгованість за щомісячними платежами, шестимісячний строк згідно яких сплив, становила 24 520,80 доларів США, що за курсом 7,89 грн за 1 долар США, становить 192 189,82 грн, відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 зазначеної заборгованості відмовив.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вказав, що в межах шестимісячного строку, з ОСОБА_2, як з поручителя, підлягає стягненню солідарно з боржником ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 358,66 доларів США, що за курсом 7,89 грн становить192 430,97 грн, а також підлягає стягненню солідарно з боржником 19 040,73 грн штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, а всього з боржника та поручителя підлягає стягненню солідарно заборгованість в розмірі 211 471, 07 грн.
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2, як з поручителя, 4 339,56 грн комісії за розрахунково-касове обслуговування, апеляційний суд відмовив у задоволенні такої, оскільки банк нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, що є незаконним, та суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Усатенко В. Ю., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_2 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скаргапредставника ОСОБА_2 - адвоката Усатенка В. Ю. мотивована тим, що оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у ОСОБА_2 не виникло обов`язку перед банком, оскільки жодних повідомлень про невиконання боржником своїх зобов`язань йому не направлялося.
Вважає, що порука припинена щодо стягнення всієї заборгованості за кредитним договором з огляду на те, що з позовом про дострокове стягнення позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку 30 червня 2011 року, тоді як право на дострокове стягнення кредиту виникло 21 лютого 2009 року.
Посилається на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2056цс15, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14, від 06 липня 2015 року у справі № 6-616цс15, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1077цс15, від 09 вересня 2015 року у справі № 6-933цс15, від 26 червня 2016 року у справі № 6-368цс16, у яких зазначено, що, якщо банк у шестимісячний строк у будь-якій формі вимог до поручителя не пред`явив, отже позов до поручителя подано з пропуском встановленого шестимісячного строку.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" укладено кредитний договір № 221/2007/СІ, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 44 000 доларів США, в порядку і на умовах визначених кредитним договором.
Кредитний договір наданий для придбання автотранспортного засобу, терміном до 14 квітня 2014 року, за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 13 % річних (том 1 а. с. 8-15).
20 вересня 2007 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 20 вересня 2007 року № 221/2007/СІ (том 1 а. с. 27-28).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 30 червня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом та відсотками по кредиту становить 47 843,31 долари США та 23 380,31 грн. - заборгованість за комісіями (а. с. 6-7).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Усатенка В. Ю. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.