Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 640/13906/17
провадження № 61-2086св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про знесення самочинно збудованої споруди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він проживає у кватирі АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності. Відповідачі, які є власниками квартири № 3 у цьому ж будинку, розпочали самовільне будівництво прибудови до квартири.
Будівельні роботи здійснюються ними без відповідних дозволів.
За фактом самовільного будівництва власнику квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 видано припис та складено адміністративний протокол за статтею 152 КУпАП, який станом на квітень 2017 року нею не виконаний, порушення не усунені.
Оскільки проведення будівельних робіт створює йому незручності у користуванні належною йому квартирою, а збудований об`єкт обмежує потрапляння до його квартири денного світла, в цегляній кладці над дверима квартири з`явились тріщини, які збільшуються, також у стіні будинку утворилися тріщини від фундаменту до даху, позивач просив зобов`язати відповідачів знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт до квартири АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року у складі судді Зуб Г. А. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобовʼязано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт до квартири АДРЕСА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн, а саме: по 320,00 грн із кожного.
Суд першої інстанції виходив із доведеності порушення внаслідок самовільного будівництва прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим зобов`язав відповідачів знести самочинно збудований об`єкт.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позивачем порушення відповідачами його прав та інтересів з огляду ненадання відповідних доказів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що факт порушення прав позивача незаконним самочинним будівництвом доведений належними і допустимими доказами, однак апеляційний суд не взяв їх до уваги.
Апеляційний суд неповно зʼясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив надані ним докази та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
ідзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали відзив, у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про знесення самочинно збудованої споруди.
Витребувано з Київського районного суду м. Харкова зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
З 16 серпня 2017 року квартира № 3 у цьому ж будинку належить ОСОБА_2 До цього власником даної квартири була ОСОБА_3 .
Відповідачі без отримання в установленому законом порядку дозволу здійснили прибудову до будинку АДРЕСА_3 та належної їм квартири № 3 , що розташована над квартирою позивача.
Відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24 листопада 2016 року № 2127/0/250-16 власником квартири № 3 без відповідного дозволу виконані підготовчі роботи з улаштування балкону з внутрішньої сторони будинку. За фактом самовільного будівництва ОСОБА_3. надано припис та складено протокол про вчиненння порушення, передбаченого статтею 152 КУпАП.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.