Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 635/7556/16-ц
провадження № 61-19823св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ),
відповідачі: ОСОБА_3, Липецька сільська рада Харківського району Харківської області,
треті особи: Управління держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Інвест",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року у складі судді Панас Н. Л. та постанову апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи: Управління держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра-Інвест" (далі - ТОВ "Терра-Інвест"), про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину належить житловий будинок АДРЕСА_1 (з надвірними будівлями та спорудами). Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу належить будинок АДРЕСА_2 . Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області від 25 грудня 2013 року позивачу надано дозвіл на розробку документації землеустрою для встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Однак реалізувати своє право на отримання у власність зазначеної земельної ділянки він не може, оскільки частину земельної ділянки, на якій розташовані належні йому на праві власності споруди, рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області передано у власність відповідачу. Вважає, що це рішення прийнято радою з порушенням вимог діючого законодавства.
Таким чином, просив скасувати рішення XXXXV сесії VІ скликання Липецької сільської ради Харківського району Харківської області від 25 грудня 2013 року про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки та скасувати видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,1817 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим № 6325182001:00:004:0066.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що є установленим те, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_3 не є тотожньою земельній ділянці, на якій розташовано будинок АДРЕСА_1, і яка знаходиться у користуванні позивачів. Висновком судової земельно-технічної експертизи встановлено, що існують порушення меж земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони житлового будинку АДРЕСА_1 .
Крім того, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2016 року зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку АДРЕСА_2 від усіх самовільно розміщених на ній об`єктів (металевий паркан, літній душ, цегла). Вищезазначені судові рішення є преюдиціальними для вирішення спору за цією справою.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваним рішенням Липецької сільської ради порушено його право на отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, оскільки частину цієї ділянки незаконно передано у власність ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У вересні 2018 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу та просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до вимог законодавства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі; матеріали справи № 635/7556/16-ц витребувано з районного суду.
У червні 2019 року указану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 13 листопада 2013 року реєстровий № 2-1187, ОСОБА_1 належить 5/6 частини будинку АДРЕСА_1, які залишились після смерті батька ОСОБА_4 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 29 серпня 2017 року за реєстровим № 1-1014, ОСОБА_1 належить 1/6 частини дбудинку АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_2 .
Рішенням Липецької сільської ради Харківського району Харківської області від 25 грудня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації на приватизацію земельної ділянки АДРЕСА_2 .
Актом встановлення меж між земельними ділянками АДРЕСА_2 ОСОБА_3 та АДРЕСА_1, установлено, що станом на 02 вересня 2013 року документи на користування земельною ділянкою Шевченками надані не були, а тому, відповідно до статті 107 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) прийнято рішення про розподіл спірної земельної ділянки порівну та зобов`язано Шевченків частково прибрати паркан для вільного доступу ОСОБА_3 .
Рішенням XXXXV сесії VІ скликання Липецької сільської ради Харківського району Харківської області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 17050319, виданого 30 січня 2014 року ОСОБА_3, на праві приватної власності належить земельна ділянка АДРЕСА_2 площею 0,1817 га, з кадастровим № 6325182001:00:004:0066.
Установлено, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_3 не є тотожною земельній ділянці, на якій розташовано будинок АДРЕСА_1, і яка знаходиться у користуванні позивача.
Висновком судової земельно-технічної експертизи встановлено, що існують порушення меж земельної ділянки АДРЕСА_2 зі сторони житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2016 року, зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку АДРЕСА_2 від усіх самовільно розміщених на ній об`єктів (металевий паркан, літній душ, цегла).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до пункту "г" частини третьої статті 152, частини першої статті 153, частини першої статті155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.