Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 345/3998/17
провадження № 61-42115св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року у складі судді Миговича О. М. та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 16 липня 1994 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2017 року розірвано.
За час спільного проживання вони побудували житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1,поділ якого добровільно здійснити не можуть.
На підставі статей 60, 69, 70 СК України позивач просила визнати право власності за кожним із подружжя на Ѕ частину вказаного будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Здійснено поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частину будинку АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - на 3/4 його частини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 202, 30 грн судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що будівництво спірного будинку було розпочато відповідачем та членами його сім`ї у травні 1991 року, а завершено - у березні 1994 році, тобто до укладення шлюбу з позивачем. Позивач не надала суду доказів на підтвердження своєї участі у будівництві спірного будинку.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2018 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, вартістю 880 917 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 708,04 грн понесених судових витрат.
Апеляційний суд виходив із того, що будівництво спірного будинку здійснювалось під час перебування сторін у шлюбі, зазначений будинок є їх спільним сумісним майном, який відповідно до статей 69, 70 СК України підлягає поділу між сторонами у рівних частках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що спірний будинок є спільною сумісною власністю, при цьому не врахували, що будівництво будинку здійснювалось до укладення шлюбу з позивачем.
Крім того, неповно зʼясували обставини, що мають значення для вирішення справи, не надали належної оцінки усім доказам та доводам, не врахували, що позивач не надала доказів придбання будівельних матеріалів.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та витребувано з Калуського міськрайонного суду зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 липня 1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2017 року.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області від 17 жовтня 1991 року ОСОБА_2 надано у безстрокове користування земельну ділянку з земель міської забудови у м. Калуші, площею 600 кв. м, для будівництва житлового будинку житловою площею до 80 кв. м, загальною площею до 140 кв. м та зобовʼязано його протягом місяця з дня прийняття рішення одержати у головного архітектора міста будівельний паспорт на забудову земельної ділянки.
07 травня 1991 року районним архітектором видано ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику на АДРЕСА_2 назву АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд установив, що згідно рішення виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області від 17 грудня 2003 року № 597 "Про прийняття в експлуатацію завершених будівництвом індивідуальних житлових будинків" житловий будинок АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію (додаток 1 до рішення № 6).
На підставі вказаного рішення, 22 січня 2004 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на зазначений будинок.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.