Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 693/12286/17
провадження № 61-17947св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2019 року у складі судді Сугачової О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" (далі - ТОВ "Українська факторингова компанія") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки AUDI A4 AVANT, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу, шляхом передачі вказаного автомобіля у власність ТОВ "Українська факторингова компанія" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 липня 2005 року № 929-08Ф, що становить 1 548 472,74 грн; зобов`язати відповідача передати ТОВ "Українська факторингова компанія" вказаний вище предмет застави разом із комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2019 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Українська факторингова компанія" відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2017 року та вважав встановлені в ній обставини преюдиційними для вирішення даного спору.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Українська факторингова компанія".
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, але виходив із відсутності передбачених законом підставдля звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ТОВ "Українська факторингова компанія" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "Українська факторингова компанія" аргументована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням Закону України "Про заставу" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Діючим законодавством прямо передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження у власність обтяжувача, а отже проведення публічних торгів не є єдиним виключним способом звернення стягнення на предмет обтяження, як це передбачено у рішенні апеляційного суду.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 подав заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ТОВ "Українська факторингова компанія" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та витребувано з Московського районного суду м. Харкова зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 01 липня 2005 між АКІБ "УкрСиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - ТОВ "Надія")укладено кредитний договір № 929-08Ф, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у сумі 622 000 грн із поверненням на умовах кредитування.
11 квітня 2006 між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Надія" укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля марки AUDI A4 AVANT, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номери агрегатів - НОМЕР_3 .
Обтяження не було зареєстроване, лише 16 грудня 2015 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
З 29 серпня 2013 року власником автомобіля марки AUDI A4 AVANT, номери агрегатів - НОМЕР_3, став ОСОБА_1
17 листопада 2016 між ТОВ Українська факторингова компанія" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір факторингу № 46, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 01 липня 2005 року № 929-08Ф, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Надія",перейшло до ТОВ "Українська факторингова компанія".
17 листопада 2016 між ТОВ "Українська факторингова компанія" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір про відступлення права вимоги№ 3 за договором забезпечення до договору факторингу від 17 листопада 2016 року № 46, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором застави, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Надія", перейшло до ТОВ "Українська факторингова компанія".
Звертаючись з позовом, ТОВ "Українська факторингова компанія" посилалось на те, що кредитні зобов`язання не були виконані, дозвіл заставодержателя на зняття вказаного автомобіля з обліку не надавався, а відтак застава зберігається і для нового власника.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.