Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 552/5273/18
провадження № 61-18167св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - лікар-психіатр 2-А відділення Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева Леміщенко Тетяна Володимирівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2018 року у складі судді Кузіній Ж. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамова П. С., Чумак О. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2018 року лікар-психіатр 2-А відділення Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева Леміщенко Т. В. (далі - лікар-психіатр) звернулася до суду із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу.
Заява мотивована тим, що за направленням лікаря-психіатра до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева госпіталізований ОСОБА_2 з діагнозом: "Шизофренія, галюцинаторно-параноїдний синдром". Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів останній страждає на тяжкий психічний розлад, відмовляється від добровільного лікування, внаслідок чого виявляє реальні наміри вчинити дії, що виявляють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, а тому його необхідно примусово госпіталізувати до психіатричного стаціонару.
Ураховуючи наведене, лікар-психіатр просив суд примусово госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного стаціонару Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О . Ф. Мальцева .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2018 року заяву лікаря-психіатра 2-А відділення Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева Леміщенко Т. В. задоволено.
Госпіталізовано у примусовому порядку ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева.
Рішення звернуто до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями статті 14 Закону України "Про психіатричну допомогу", висновком комісії лікарів-психіатрів Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева, а також враховано стан здоров`я і поведінки ОСОБА_2, який страждає на психічний розлад, на підставі чого суд дійшов висновку, що примусова госпіталізація до психіатричного стаціонару є доцільною.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що станом на день звернення лікаря-психіатра із відповідною заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_4 були наявні підстави для такої госпіталізації, які установлені комісією лікарів-психіатрів, госпіталізація особи до психіатричного стаціонару відповідає положенням Закону України "Про психіатричну допомогу" та вимогам процесуального законодавства та є необхідною, оскільки ОСОБА_2 виявляв реальні наміри вчинити та вчиняв дії, які становлять небезпеку для себе і оточуючих, а його обстеження і лікування можливі лише в умовах психіатричного стаціонару.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви лікаря-психіатра відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку наявним у справі доказам. Вважає, що заявник не надав суду достатніх доказів для задоволення заяви про примусову госпіталізацію, зокрема, відсутні докази про те, що він становить реальну небезпеку для себе та оточуючих.
Вказує, що суди не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, безпідставно відмовили йому у задоволенні клопотання про допит свідків, а саме його матері та лікарів-психологів, які надавали направлення на примусову госпіталізацію.
Вважає, що обов`язковим для примусової госпіталізації є проведення експертизи стану психічного здоров`я особи, що судами здійснено не було.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного суду від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 вересня 2018 року о 23.40 год. ОСОБА_2 за направленням лікаря-психіатра був госпіталізований до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф. Мальцева з діагнозом "Шизофренія, галюцинаторно-параноїдний синдром".
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О. Ф . Мальцева від 15 вересня 2018 року, зважаючи на наявність у хворого тяжкого психічного розладу, відмову від добровільного лікування, внаслідок чого він виявляє реальні наміри вчинення дії, що являє собою безпосередню небезпеку для оточуючих (агресивна поведінка по відношенню до матері), на підстав статей 14, 16 Закону України "Про психіатричну допомогу", комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку про необхідність госпіталізації ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару в примусовому порядку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Статтею 4 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.