1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


18 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 521/14759/17

провадження № 61-6074св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним.


Позов мотивований тим, що з 2005 по 2016 рік ОСОБА_1 виконував доручення відповідача згідно довіреності про надання юридичних послуг для представлення інтересів та захисту прав ЗАТ "Будівельно-монтажне управління № 12 "Одесбуд" та особисто відповідача, який являвся головою правління вказаного ЗАТ, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Церковна, 29, та приміщення належать йому на правах приватної власності. За це відповідач спочатку усно, а потім і письмово надав розписку, в якій зазначено: "зобов`язуюсь при отриманні грошей від покупця передати ОСОБА_1 . 6 000 у.е.". Вказані кошти вбачалися як плата за надання позивачем юридичних послуг, за період з 2005 року по 2016 року. Однак відповідачем вказаного зобов`язання не виконано, грошові кошти не сплачено позивачу. За даних обставин, позивач вважав, що між ним та відповідачем виникла домовленість, яку можна розглядати, як правочин.


ОСОБА_1 просив визнати правочин між позивачем та ОСОБА_2 дійсним.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси в складі судді: Мазун І. А., від 05 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 2005 року по 2016 рік ОСОБА_1 представляв права та інтереси ОСОБА_2 та ЗАТ БМУ-12, надаючи юридичні послуги, про що свідчать копії довіреностей а також постанови та ухвали судів різної юрисдикції, в яких зазначено про участь позивача в судових засіданнях при розгляді справ. Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що між сторонами на підставі письмової розписки від 04 лютого 2015 року виникли зобов`язання, які породили між собою домовленість, яку слід розглядати як правочин. У матеріалах справи наявна письмова розписка, в якій зазначено певний вид зобов`язань, однак сторонами при складанні даного виду правочину не зазначено у зв`язку з чим та які надані послуги була досягнута ця домовленість, її правові наслідки, тобто не досягнуто всіх умов виконання зобов`язання. Цивільні обов`язки, відповідно до статті 14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року без змін.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах", ліквідовано Апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м. Одесі. Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. У частині п`ятій статті 31 ЦПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду. На виконання вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ЦПК України рішенням зборів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року №1 днем початку роботи суду визначено 03 січня 2019 року, до якого підлягають передачі всі справи, що перебували в провадженні Апеляційного суду Одеської області. За результатами автоматичного розподілу після створення нового суду визначено склад колегії суддів: Комлевої О. С. - головуючий суддя, судді - Журавльова О.С., Кравця Ю. І. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2019 року цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 була призначена до розгляду на 20 лютого 2019 року. Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що підстав для визнання правочину дійсним немає. В укладеному правочині не зазначено у зв`язку з чим, а також на які надані послуги була досягнута домовленість між сторонами, її правові наслідки.


Аргументи учасників справи


У березні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову рішення та передати справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.


Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування оскарженої постанови:

(а) 20 лютого 2019 року позивач не був присутній на засіданні суду з вини суддів. А оскільки справу розглянуто за відсутності позивача будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, то це є обов`язковою підставою для скасування постанови апеляційного суду. 11 жовтня 2018 року суддя Апеляційного суду Одеської області Журавльов О. Г. виніс ухвалу про відкриття апеляційного провадження, а 16 жовтня 2018 року виніс ухвалу про призначення справи до розгляду на 05 грудня 2018 року на 11.00 годину. 05 грудня 2018 року позивач, який є особою з інвалідністю II групи не зміг з`явитися на засідання суду за станом здоров`я і слухання справи було перенесено про що суддею Апеляційного суду Одеської області Журавльовим О.Г. було надіслано судову повістку про виклик до суду на 20 лютого 2019 року на 12.00 годину. 20 року 2019 року о 12.00 позивач прийшов до суду і дізнався, що виявляється справа №521/14759/17 була призначена до слухання суддею Комлевою О. С., а не суддею Журавльовим О.Г., і не на 12.00 годину, а на 10.30 годину, номер провадження 22-ц/813/1479/19, а отже справа була розглянута без присутності позивача. Позивач ніякої ухвали про ці зміни не отримував;

(б) відповідно до частини одинадцятої статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. Справа № 521/14759/17 розглядалася не суддею Журавльовим О.Г., номер провадження 22-ц/785/6728/18, який відкрив апеляційне провадження 11 жовтня 2018 року, а іншим суддею - Комлевою О. С., без надіслання позивачу ухвали про заміну судді та номеру провадження на 22-ц/813/1479/19 і раніше на 1,5 години.


................
Перейти до повного тексту