Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 755/16874/17
провадження № 61-4850св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року у складі головуючого-судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі суддів: Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2, з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він з малолітньою сестрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають разом з матір`ю ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_3 є їх батьком, проте зовсім не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, й не цікавиться їх навчанням та підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування, не сплачує аліменти на їх утримання.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно нього та малолітньої ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року позов задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . У задоволенні вимог щодо позбавлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1, через злісне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, за відсутності будь-яких виняткових обставин, що перешкоджають йому виконувати обов`язки батька.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача ОСОБА_1 відсутнє право на захист прав та законних інтересів малолітньої сестри в суді.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог. При цьому зазначив, що визначений статтею 165 СК України перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 скасувати і ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржуються.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що в силу вимог статті 165 СК України та частини другої статті 262 СК України позивач, як брат малолітньої ОСОБА_2, з якою проживає разом, має право на захист її прав та інтересів, й відповідно має право на звернення до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .