Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 127/10773/17
провадження № 61-8865св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року у складі головуючого-судді Сичука М. М. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Берегового О. Ю., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що працював начальником охорони у Приватному підприємстві "Зелений АКР-БІЗ" (далі - ПП "Зелений АКР-БІЗ"), директором якого був ОСОБА_2, який шляхом обману та зловживаючи його довірою заволодів його коштами в загальній сумі 17 186,63 грн, які він отримав у кредит за комплексними договорами від 21 лютого 2012 року № 1/1147178 та від 23 березня 2012 року № 2/1147178, укладеними з Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк". Вказані кошти відповідач просив надати для виплати заробітної плати працівникам ПП "Зелений АКР-БІЗ" та для участі у тендері, запевнивши його, що кошти після надходження на рахунок підприємства будуть повернуті на першу вимогу, проте вказана суму до теперішнього часу відповідачем не повернута, наявну заборгованість по кредитам він погасив власними коштами.
Посилаючись на неповернення відповідачем взятих в борг коштів й на те, що неправомірними суспільно небезпечними діями ОСОБА_2 йому завдано немайнових втрат спричиненими моральними та фізичними стражданнями, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в розмірі 17 186,83 грн, 3 % річних від вказаної суми в розмірі 2 063,32 грн та 11 836 грн - моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної оцінки доказам, наданим позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову в позові та не здійснили захист порушених прав позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 21 лютого 2012 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 був укладений комплексний договір № 1/1147178, згідно якого позивач отримав кредит в розмірі 10 200 грн строком на 24 місяці, зі сплатою 14% річних. Погашення кредиту здійснював ОСОБА_1, згідно наданих ним квитанцій.
23 березня 2012 року між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 був укладений комплексний договір № 2/1147178, за умовами якого позивач отримав кредит в розмірі 12 875 грн зі сплатою 14% річних строком на 24 місяці.
Відповідно до наданих позивачем квитанцій, кредит погашено.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що отримані ним за вказаними договорами кредитні кошти були передані ним ОСОБА_2 в борг.
Проте позивачем не надано й матеріали справи не містять ні договору позики, укладеного між сторонами ні боргової розписки, на підтвердження надання відповідачу позики.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 4 чинного ЦПК України.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При цьому за змістом статей 3, 215 ЦПК України 2004 року позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.