Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 345/2371/17
провадження № 61-11709св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Підмихайлівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Василишин Л. В., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення сільської ради.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року в порядку оформлення спадщини ОСОБА_2 (її брату) виділено земельну ділянку площею 0,6880 га, що розташована в селі Бережниця Калуського району Івано-Франківської області.
Посилаючись на те, що вона як і ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги по закону після смерті батька ОСОБА_3, й відповідно має право на спадкування спірної земельної ділянки, крім того до повноважень сільської ради не входить питання оформлення спадкових справ, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року "Про виділення земельних ділянок" в частині виділення земельної ділянки площею 0,6880 га ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року у складі головуючого судді Кардаш О. І. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято Підмихайлівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області у межах її компетенції та не порушує будь-яких прав чи законних інтересів позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які мають брати участь у справі, оскільки позивачем заявлено вимоги про фактичне позбавлення ОСОБА_2 права на земельну ділянку, однак його не було залучено до участі у справі в якості відповідача. Суд першої інстанції не роз`яснив позивачу її право на подання клопотання про залучення як відповідача до участі у справі ОСОБА_2, прав та законних інтересів якого безпосередньо стосується оскаржуване рішення сільської ради, про, що останній також зазначав, чим порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що у заявленому позові позивач оспорює рішення сільської ради, яке ОСОБА_2 не приймав і не міг приймати, а відтак не може бути окремим відповідачем за заявленими позовними вимогами, унаслідок чого суд неправильно застосував положення статті 33 ЦПК України 2004 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому в травні 2018 року відзиві, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що визначення його статусу у справі як третьої особи, а не як відповідача, вплинуло на його права, зокрема позбавило можливості заявити клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 28 квітня 2009 року "Про виділення земельних ділянок" у зв`язку з оформленням спадщини ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,6880 га, що розташована в селі Бережниця Калуського району Івано-Франківської області.
Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування вказаного рішення сільської ради, ОСОБА_1 зазначала, що вона як спадкоємець після смерті батька ОСОБА_3 також має право на отримання у власність земельних ділянок, які знаходилися у користуванні останнього, однак оскаржуваним рішенням сільської ради такі земельні ділянки передані ОСОБА_2 .