Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/21293/15-ц
провадження № 61-9599св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Сбербанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" та касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") та просив визнати дії (бездіяльність) відповідача протиправними та зобов`язати виплатити шляхом видачі через касу готівкою однією сумою (без розстрочення виконання зобов`язання) трьох процентів річних від простроченої суми грошових зобов`язань в частині сум вкладів у розмірі 409 936 грн, трьох процентів річних від простроченої суми грошових зобов`язань в частині сум, нарахованих за процентами (станом на дату настання моменту виконання грошових зобов`язань) у розмірі 30 804, 80 грн; відсотків у розмірі 26 632,80 доларів США, нарахованих за умовами вкладу на вимогу; суми встановленого індексу інфляції за сумами грошових зобов`язань в обсязі сум вкладів у розмірі 13 434 489, 14 грн; суми встановленого індексу інфляції за процентами у розмірі 1 009 538, 68 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 31 грудня 2013 року між сторонами були укладені договори банківських вкладів за №№ 3330/005/554274 - 3330/005/554279 та №№ 3330/005/554281 - 3330/005/554294 з видачею безкупонних ощадних (депозитних) сертифікатів на пред`явника на загальну суму 2 000 000 доларів США строком на 367 днів, за умовами яких банк зобов`язався виплатити вкладнику 02 січня 2015 року суми вкладів та відсотки в розмірі 8% річних.
02 березня 2015 року він звернувся до банку із заявою про видачу йому вкладів, проте відповідач грошові зобов`язання виконав лише 22 червня 2015 року.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ПАТ "Сбербанк", що полягає у невиконанні законних вимог ОСОБА_1 від 16 липня 2015 року та 19 січня 2016 року.
Зобов`язано ПАТ "Сбербанк" виплатити ОСОБА_1 шляхом видачі через касу готівкою однією сумою (без розстрочення виконання зобов`язання) трьох процентів річних від простроченої суми грошових зобов`язань в частині сум вкладів у розмірі 409 936 грн; трьох процентів річних від простроченої суми грошових зобов`язань в частині сум, нарахованих за вкладами процентів, в сумі 30 804, 80 грн; інфляційні втрати за сумами грошових зобов`язань в обсязі сум вкладів у розмірі 13 434 489, 14 грн; інфляційні втрати за сумами грошових зобов`язань в обсязі нарахованих за вкладами процентів у розмірі 1 009 538, 68 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано у частині стягнення інфляційних втрат та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року рішення апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку правовій природі стягнутих сум згідно зі статтею 625 ЦК України. Суд не навів мотивів відхилення апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк", що не дає можливості суду касаційної інстанції перевірити доводи касаційної скарги.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року в частині стягнення інфляційних втрат скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
На обґрунтування постанови апеляційний суд зазначав, що положення частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.
За змістом укладених 31 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Сбербанк" договорів, банківський вклад було розміщено у доларах США, тому висновки суду першої інстанції про застосування до вказаних правовідносин положень статті 625 ЦК України щодо нарахування індексу інфляції є помилковими.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У лютому 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
У березні 2018 року ПАТ "Сбербанк" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду м. Києва від 24 січня 2018 року в частині залишення без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що частиною другою статті 625 ЦК України не передбачено сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції лише у випадку прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях, тому хибне тлумачення вказаних положень діючого законодавства унеможливлює гарантований законом захист прав фізичних осіб.
На обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Сбербанк" зазначає, що банк не несе відповідальність за несвоєчасну виплату коштів 22 червня 2015 року по пред`явлених до погашення сертифікатах, оскільки на момент письмового звернення позивача до банку 02 березня 2015 року діяла постанова Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", відповідно до якої погашення раніше випущених ощадних (депозитних) сертифікатів на пред`явника здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або його пред`явника.
Станом на день виплати коштів банком позивачу (22 червня 2015 року) діяла постанова Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354, яка містила аналогічні положення.
Нормативно-правові акти Національного банку України є обов`язковими до виконання банками, тому у зв`язку з прийняттям рішення про запровадження обмежень у їх діяльності, ПАТ "Свербанк" звільняється від відповідальності за порушення ним зобов`язань.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У квітні 2018 року ПАТ "Сбербанк" направило відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому просило залишити її без задоволення.
У травні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк", в якому просив залишити її без задоволення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 26 лютого 2018 року та 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання виплатити три відсотки річних, інфляційні втрати, відсотки за договорами. Витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/21293/15-ц.
Клопотання публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено.
Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанови Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 31 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Сбербанк" укладено договори банківських вкладів з видачею безкупонних ощадних (депозитних) сертифікатів на пред`явника на загальну суму 2 000 000 доларів США строком на 367 днів. Відповідно до пункту 1.5. договорів, які є аналогічними за своїм змістом, датою вимоги вкладів є 02 січня 2015 року.
За змістом пункту 1.8 договорів банківського вкладу, стороною яких є ОСОБА_1, погашення сертифікату (сплата номінальної вартості такого сертифікату) та сплата процентів за ним відбувається у валюті, в якій сертифікат було випущено, якщо інше не передбачено чинним законодавством України. При цьому погашений сертифікат вилучається банком.