ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 759/6389/17
провадження № 61-4238 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
представник позивача - адвокат Сербіна Анна Олександрівна,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року в складі колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
27 квітня 2017 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом і просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 листопада 2007 року № 003-2900/756-0457 у розмірі 44 132,27 швейцарських франків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 листопада 2007 року ВАТ "Банк Універсальний", назву якого змінено на ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 003-2900/756-0457, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 109 000 швейцарських франків під 9,95 % річних до 10 листопада 2027 року на придбання майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , а позичальник зобов`язався належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та проценти.
В подальшому до вказаного кредитного договору були укладені додаткові угоди від 04 жовтня 2010 року, 17 червня 2014 року, 30 березня 2015 року та 27 січня 2016 року, якими сторони погоджували зміну розміру плати за користування кредитом.
Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти шляхом банківського переказу на рахунок № НОМЕР_1, а відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання.
12 грудня 2016 відповідачу була вручена вимога про погашення заборгованості. У зв`язку з непогашенням поточної заборгованості у відповідача виник обов`язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти.
Сума заборгованості станом на 01 лютого 2017 року складає 44 132,27 швейцарських франків, з яких 39 487,57 швейцарських франків заборгованості по кредиту, 4 601,05 швейцарських франків заборгованості по процентах, 43,65 швейцарських франків заборгованості по підвищених процентах.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором на підтвердження розміру заявлених позовних вимог.
Окрім того, банк не підтвердив факт надання відповідачу кредиту в швейцарських франках.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ПАТ "Універсал Банк" задоволено, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 червня 2018 року скасовано, постановлено нове судове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 19 листопада 2007 року №003-2900/756-0457 в сумі 44 132,27 швейцарських франків.
Апеляційний суд виходив із того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості в сукупності з меморіальним ордером та випискою по поточному рахунку про видачу кредитних коштів є належними доказами наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.
У суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для висновку про неналежність наданих позивачем доказів та недоведеність позовних вимог, а відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд фактично звільнив відповідача від відповідальності за неповернення кредитних коштів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення як таке, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів у швейцарських франках.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Сербіної А. О., у якому представник позивача просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем, вважає, що розрахунок заборгованості в сукупності з меморіальним ордером та випискою по поточному рахунку про видачу кредитних коштів є належними доказами наявності заборгованості у відповідача за кредитним договором.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 листопада 2007 року ВАТ "Банк Універсальний", назву якого в подальшому змінено на ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 003-2900/756-0457, за умовами якого банк надав позичальнику 109 000 швейцарських франків під 9,95 % річних до 10 листопада 2027 року на придбання квартири АДРЕСА_1, а позичальник зобов`язався належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та проценти.
У договорі сторони встановили, що за користування коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується підвищена ставка в розмірі 29,85 %, а також визначили графік платежів.
Відповідно до пунктів 2.1.3, 2.3 договору видача кредиту проводиться на поточний рахунок позичальника. Зобов`язання кредитора надати кредит виникає, зокрема, з моменту відкриття позичальником поточного рахунку № НОМЕР_3 (НОМЕР_4) у кредитора для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій позичальника з надання та погашення кредиту.
Пунктом 5.2.5 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення сплати чергового платежу за кредитним договором понад 2 місяці кредитор має право направити на адресу позичальника повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту. У разі невиконання зобов`язань протягом 30 календарних днів з дати відправлення вищевказаного повідомлення (вимоги) позичальнику термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення кредитором позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.
Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 19 листопада 2007 року позивач видав ОСОБА_2 кредит в сумі 109 000 швейцарських франків шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок, що підтверджується меморіальним ордером № 0032900СНF002686, який був сформований банком в електронній формі в день здійснення банківської операції - видачі кредиту шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Того ж дня відповідач написав заяву про купівлю 94 860,51 доларів США за 107 790 швейцарських франків, на підставі якої були списані з рахунку № НОМЕР_1 107 790 швейцарських франків, а на рахунок № НОМЕР_2 зараховані грошові кошти в сумі 94 860,51 доларів США.