Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 369/16532/18
провадження № 61-17801св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , Києво-Святошинська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що з 2007 року він проживає у будинку АДРЕСА_1, власником 1/2 частини якого на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18 січня 2003 року є ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається, зокрема із вказаного житлового будинку.
Вказав, що на підставі відомостей, наданих Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою, документів, наданих до заяви про відкриття спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 2018 року, неможливо встановити факт його проживання із спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім`єю.
Встановлення даного факту йому необхідне для прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання за адресою: АДРЕСА_1, разом із спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім`єю з липня 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що із змісту заяви випливає, що вимоги безпосередньо пов`язані з вирішенням питання про право ОСОБА_1 на спадкування майна, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_6 . Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що це право оспорюється іншими особами, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволено, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про наявність спору про право відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він не може претендувати на спадщину після смерті ОСОБА_6, у зв`язку з тим, що не є спадкоємцем першої черги спадкування за законом, тому висновки судів про спір щодо права на спадкування не відповідають дійсності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. На час звернення ОСОБА_1 до суду із цією заявою у спадкодавця ОСОБА_8 є спадкоємці за законом першої черги. Заявник взагалі не має права претендувати на спадщину померлого спадкодавця ОСОБА_6 .
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_6 з липня 2007 року до березня 2018 року, у підтвердження чого надав довідку Виконавчого комітету Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 13 грудня 2018 року № 705, згідно з якою він з 03 липня 2007 року і по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 був власником 1/2 частини вказаного будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 18 січня 2003 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Із спадкової справи № 317/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 судами встановлено, що із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 .
Судами також встановлено, що зазначеними спадкоємцями заперечувався факт проживання однією сім`єю заявника і спадкодавця.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
21 жовтня 2019 року справа № 369/16532/18 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).