Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 175/1160/17
провадження № 61-35584св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Князєвим Віктором Олександровичем, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), у якому просила визнати недійсним кредитний договір від 11 липня 2007 року № ML-300/0358/2007, укладений між нею та відповідачем.
Позов мотивовано тим, що укладений між сторонами кредитний договір від 11 липня 2007 року № ML-300/0358/2007 є таким, що порушує норми Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України "Про банки і банківську діяльність", вимоги законодавства щодо здійснення валютних операцій.
Так, перед укладанням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець не повідомив споживача у письмовій формі про кредитні умови, негативні наслідки схеми кредитування, валютні ризики, які несе споживач. Графік повернення кредиту та сплати відсотків не містить розрахунку реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту. Банком не надавались позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті, що порушенням умов договору. Крім того, умови укладеного правочину є несправедливими, оскільки їхнім наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивача.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи статей 203, 215 ЦК України ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, врахував, що перебіг строку позовної давності починається з підписання сторонами кредитного договору (11 липня 2007 року), проте до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулась лише у квітні 2017 року, тобто з попуском строку позовної давності, про застосування якої ПАТ "ОТП Банк" подало відповідну заяву.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2017 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Визнано підставою для відмови у задоволенні позову не сплив строку позовної давності, а недоведеність заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив із недоведеності позивачем позовних вимог, оскільки спірний договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, умисел позивача був реально спрямований на отримання банківського кредиту в іноземній валюті, і таке його зовнішнє волевиявлення було вільним і спрямованим на отримання кредитних коштів. Будь-яких застережень до договору позивач не зазначила та вподальшому виконувала його умови. Відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню договору споживчого кредиту, в тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до договору споживчого кредиту "Загальна вартість кредиту" та "Графік погашення кредиту", які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Князєв В. О. звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, у якій,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що рахунок позивача є поточним рахунком фізичної особи, а не кредитним рахунком, на який перераховуються клієнту кредитні кошти. Договір на обслуговування рахунків позивача не укладався між сторонами. Кредит ОСОБА_1 надано без відкриття поточних рахунків у гривні та іноземній валюті, що є порушенням діючого чинного законодавства. Підстав використовувати фізичній особі-резиденту іноземну валюту на території України як засіб платежу законом не передбачено. Кредитування в іноземній валюті на час укладання між сторонами правочину було дозволено лише суб`єктам підприємницької діяльності.
У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Князєв В. О. надіслав до суду касаційної інстанції додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких зазначає про те, що суд не перевірив факт зарахування на поточний рахунок позичальника кредитних коштів.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У жовтні 2018 року ПАТ "ОТП Банк" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним, а вимоги позивача - необґрунтованими. Крім того, посилання ОСОБА_1 на неотримання кредитних коштів, які надавались банком на придбання нерухомості, є безпідставними, оскільки місцем проживання позивача зазначено саме адресу нерухомого майна, кошти на придбання якою нею отримувались у кредит.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 175/1160/17 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 липня 2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", укладено кредитний договір № МL-300/0358/2007.
За умовами вказаного правочину банк надає позичальнику кредит у сумі 615 000 швейц. франків на придбання будинку, загальною площею 230,4 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,160 га, яка розташована під зазначеним житловим будинком та будівлями за вищевказаною адресою.
Пунктом 7.3. кредитного договору від 11 липня 2007 року № МL-300/0358/2007 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору в повному обсязі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.