Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 331/3482/15-ц
провадження № 61-36257св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко Олена Володимирівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Державне підприємство "СЕТАМ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року у складі судді Смолки І. О. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Кримської О. М. у частині зупинення провадження у справі, а також касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Онищенко Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у травні 2015 року звернувся до суду з позовом, у подальшому уточненим, до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - ДП "Інформаційний центр"), ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В., ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець О. О., Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), про визнання недійсними електронних торгів.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження № 2784/3 про стягнення з нього на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості. У межах цього зведеного виконавчого провадження державним виконавцем складено акт опису та арешту майна від 17 липня 2013 року, за яким описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 3 .
10 квітня 2015 року відбулися електронні торги, результати яких оформлені протоколом від 10 квітня 2015 року № 71602, на яких реалізоване належне йому нерухоме майно. Ціна об`єкта нерухомості склала 212 824, 20 грн.
Позивач зазначив, що звіт № 28/10/2014 про оцінку та визначення початкової вартості нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, складений та підписаний 09 жовтня 2014 року, термін його дії закінчився через шість місяців, тобто 09 квітня 2015 року, а тому електронні торги проведенні на підставі недійсного звіту. Крім того, позивач зазначив, що не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.
25 травня 2015 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В. видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 801, яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з нежилого приміщення, загальною площею 34, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі зазначеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна - нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 3 , результати яких оформлені ДП "Інформаційний центр" протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2015 року № 71602; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна від 10 квітня 2015 року № 71602, затверджений ДП "Інформаційний центр"; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 2784/3, затвердженого в. о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області 17 квітня 2015 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 травня 2015 року, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В., зареєстроване в реєстрі за № 801, про визнання за ОСОБА_2 права власності на нежиле приміщення, загальною площею 34, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Стислий виклад заперечень відповідачів та третіх осіб
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції проти позову заперечував, посилаючись на те, що процедура проведення електронних торгів проведена згідно з вимогами чинного законодавства, позивач був належним чином повідомлений про день та час проведення електронних торгів, про що свідчать листи з повідомленням направлення на адресу за місцем реєстрації позивача.
ОСОБА_2 проти позову заперечував та просив суд у його задоволенні відмовити, зазначив, що продаж спірного приміщення за 212 824, 20 грн є наслідком його повторної уцінки на 40 % від вартості, визначеної оцінкою від 09 жовтня 2014 року. При цьому ринкова оцінка майна на дату проведення електронних торгів 10 квітня 2015 року, порівняно з 09 жовтням 2014 року, не змінилася. Вважав, що продаж майна 10 квітня 2015 року не порушив права та інтереси позивача.
ДП "СЕТАМ" та ПАТ "ОТП Факторинг Україна" просили відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 3 , результати яких оформлені ДП "Інформаційний центр" протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2015 року № 71602. Визнано недійсним протокол від 10 квітня 2015 року № 71602 проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, затверджений ДП "Інформаційний центр". Визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 2784/3, затверджений в. о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області 27 квітня 2015 року, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 травня 2015 року, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В., зареєстроване в реєстрі за № 801, яким посвідчене належність на праві власності ОСОБА_2 нежилого приміщення, загальною площею 34, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2016 року касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та ОСОБА_2 задоволено частково. Касаційну скаргу ДП "Інформаційний центр" задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що, установивши, що під час проведення прилюдних торгів відбулося порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про виконавче провадження") та Тимчасового положення, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, зокрема, чи підвищилася вартість майна, що реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більше ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна; чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів одночасно з порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Під час нового розгляду справи судом першої інстанції відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про призначення судової експертизи. Призначено у справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення неринкової вартості у зв`язку з застосуванням коригувань на вимушені умови продажу щодо нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3, станом на 10 квітня 2015 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалась тим, що в матеріалах справи, є три оцінки, згідно з яких станом на 10 квітня 2015 року, коли відбулися оспорювані торги, трьома різними суб`єктами оціночної діяльності, визначена різна вартість спірного об`єкта. При цьому, визначення вартості спірного об`єкта, на час його примусового продажу з торгів, має визначальне значення для вирішення спору. Оскільки суд не є фахівцем у галузі оціночної діяльності та не може надати перевагу одній з трьох наданих оцінок, таке питання має бути вирішене шляхом призначення судової експертизи. Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, суд першої інстанції зробив висновок, що на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року залишено без зміни, доповнено резолютивну частину ухвали вказівкою про проведення призначеної судом першої інстанції експертизи протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що позивач проти призначення експертизи не заперечував. Зважаючи на те, що пунктом 5 частини першої статті 202 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року) передбачено право суду зупинити провадження у справі на час проведення експертизи, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали безпідставні. Разом з тим, як передбачено статтею 144 ЦПК України 2004 року, в ухвалі суду про призначення експертизи суд повинен, крім іншого, зазначити строк для проведення експертизи. Такі вимоги закону судом першої інстанції не виконані, а тому оскаржувана ухвала підлягає доповненню зазначенням про проведення експертизи в двомісячний строк. Питання доцільності призначення експертизи, дотримання судом першої інстанції строків розгляду справи не входить до компетенції апеляційного суду, оскільки за змістом статті 293 ЦПК України 2004 року ухвала суду про призначення експертизи може бути переглянута судом апеляційної інстанції тільки в частині зупинення провадження у справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 3 , результати яких оформлені ДП "Інформаційний центр" протоколом проведення електронних торгів від 10 квітня 2015 року № 71602. Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення № 3 , від 10 квітня 2015 року № 71602, затверджений ДП "Інформаційний центр". Визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 2784/3, затверджений в. о. начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області 27 квітня 2015 року, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 травня 2015 року, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В., зареєстроване в реєстрі за № 801, яким посвідчено належність на праві власності ОСОБА_2 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що під час проведення електронних торгів допущено порушення норм Закону України
"Про виконавче провадження" і Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2014 року № 656/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок), зокрема, нерухоме майно реалізовано за нижчою ціною, аніж дійсна вартість майна станом на 10 квітня 2015 року (на дату проведення торгів), яка склала 353 172, 00 грн, торги відбулися більше ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна, а тому порушені права і законні інтереси ОСОБА_1, як боржника у виконавчому провадженні. Стартова ціна належного йому майна безпосередньо впливала на сплату його заборгованості перед стягувачами в межах зведеного виконавчого провадження.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що оскільки реалізація майна відбулась після переоцінки за зниженою вартістю, то не можна вважати цю вартість як вартість предмета іпотеки. За висновком експерта від 19 травня 2017 року № 19-17 ринкова вартість майна на момент його реалізації навіть зменшилася, а тому права позивача порушені не були і висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у частині зупинення провадження у справі
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у січні 2017 року, ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано те, що призначення експерти та зупинення провадження у справі є правом, а не обов`язком суду з урахуванням фактичних обставин справи. Заявник вважає, що зупинення провадження у справі призводить до порушення розумного строку розгляду справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у частині зупинення провадження залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Доводи касаційної скарги щодо затягування розгляду справи спростовуються висловленою позицією сторони позивача під час розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, оскільки представник позивача не заперечував проти задоволення такого клопотання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у червні 2018 року, ОСОБА_1 просив скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що апеляційний суд не врахував, що після збігу строку чинності звіту про оцінку майна від 09 жовтня 2014 року державний виконавець для визначення стартової ціни лоту на других торгах зобов`язаний був отримати звіт про нову оцінку майна, відповідно визначена новим звітом про оцінку вартість майна і була б визначена як стартова ціна на других торгах. Заявник вважає, що дійсна вартість майна, проданого на електронних торгах 10 квітня 2015 року, була більшою, що підтверджено висновком експерта.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 просив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Відповідач зазначив, що фактично вартість майна не збільшилася, а зменшилася, що підтверджено висновком судової експертизи, а висновок суду першої інстанції про збільшення вартості майна є помилковим, оскільки суд порівняв вартість майна та ціну продажу, які є різними поняттями. Враховуючи, що ОСОБА_1 не оскаржував стартову ціну продажу, факти уцінки майна, то відсутні підстави вважати, що продаж на електронних торгах 10 квітня 205 року майна відбувся із порушенням прав заявника.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у частині зупинення провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у червні 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних ухвал Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року та Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року у частині зупинення провадження визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови Апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.