Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 569/11865/16-ц
провадження № 61-18995сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Банк",
представник відповідача-1 - Басик Андрій Миколайович,
відповідач-2 - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Бучко Т. М. від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., від 15 червня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (далі - ТОВ "БМ Банк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк"), ОСОБА_3 про визнання поруки такою, що припинена.
Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2008 року між ТОВ "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 10/2/120208, за умовами якого банк надав останній кредит в розмірі 170 000, 00 дол. США на придбання нерухомості зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами, із кінцевим терміном повернення не пізніше 11 лютого 2033 року. Цього ж дня, на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ТОВ "БМ Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 10/2/120208/2, за умовами якого позивач зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання нею зобов`язання за кредитним договором.
29 січня 2014 року банк надіслав ОСОБА_3 повідомлення про наявність у неї заборгованості за простроченими платежами за кредитом у розмірі 4 486,10 дол. США з вимогою негайно, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення, погасити заборгованість. У подальшому 18 червня 2014 року банк надіслав ОСОБА_3 вимогу про те, що, починаючи з 30 квітня 2014 року, вона порушує умови кредитного договору та вимагав погасити заборгованість у розмірі 2 680, 53 дол. США. Проте банк не пред`явив у судовому порядку вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням.
Таким чином, позивач вважає, що його порука за договором від 12 лютого 2008 року № 10/2/120208/2 є припиненою згідно з приписами частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Також позивач посилався на те, що банк в односторонньому порядку здійснив підвищення відсоткової ставки за кредитом з 13 % до 14 % річних, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_1 як поручителя, а тому на підставі частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позивач просить визнати поруку такою, що припинена, оскільки збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненою поруку, встановлену договором поруки № 10/2/120208/2 від 12 лютого 2008 року, укладеним між ТОВ "БМ Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зміна умов кредитного договору щодо збільшення обсягу та підстав відповідальності позичальника, зокрема збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, відбулась без згоди поручителя, що є підставою для припинення поруки відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Крім того, установивши, що банком не пред`явлено до позивача як до поручителя вимогу про виконання зобов`язання за договором поруки в межах строку її дії, суд дійшов висновку припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "БМ Банк" відхилено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки без згоди поручителя було збільшено процентну ставку за кредитним договором, то висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для припинення поруки відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідають вимогам закону.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ПАТ "БМ Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що зміни строку виконання основного зобов`язання не відбулося, оскільки повідомлення про дострокове припинення зобов`язань та вимоги про сплату всієї суми заборгованості відсутні, а тому судами неправильно застосовано приписи частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Щодо відсутності підстав для визнання поруки припиненою відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заявник зазначає, що дії банку стосовно зміни 05 листопада 2008 року відсоткової ставки за кредитним договором визнані неправомірними рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 1715/16346/12, а тому відсоткова ставка залишилась у розмірі, визначеному у кредитному договорі.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі; витребувано цивільну справу № 569/11865/16-ц з Рівненського міського суду Рівненської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року вказану справу передано на розгляд Обʼєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Обʼєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу № 569/11865/16-ц прийнято до свого провадження та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Обʼєднаної Палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У справі, яка переглядається, суд установив, що 12 лютого 2008 року між ТОВ "БМ Банк", правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 10/2/120208, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 170 000,00 дол. США на придбання нерухомості зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами, із кінцевим терміном повернення не пізніше 11 лютого 2033 року.
Цього ж дня, і метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання між банком, як кредитором, та ОСОБА_1, як поручителем, та ОСОБА_3, як боржником, укладений договір поруки № 10/2/120208/2, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за зобов`язаннями боржника, що випливають з кредитного договору від 12 лютого 2008 року № 10/2/120208.
05 листопада 2008 року банком здійснено підвищення відсоткової ставки за кредитом з 13 % до 14 % річних.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2012 року у справі № 1715/16346/12 визнано неправомірними дії ПАТ "БМ Банк" щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 10/2/102208, укладеним між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_3, з 13 % до 14 % річних. Зобов`язано ПАТ "БМ Банк" здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором від 12 лютого 2008 року № 10/2/102208, укладеним між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_3, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 13 % річних, починаючи з листопада 2008 року.
29 січня 2014 року вих. № 30-35/14 банк надіслав ОСОБА_3 повідомлення про наявність у неї заборгованості за простроченими платежами за кредитом у розмірі 4 486,10 дол. США з вимогою негайно, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення, погасити прострочену заборгованість та попередив про направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості у разі її невиконання.
18 червня 2014 року вих. № 30-35/411 банк надіслав ОСОБА_3 вимогу про погашення суми заборгованості за кредитним договором в сумі 2 680, 53 дол. США у зв`язку з порушенням умов кредитного договору з 30 квітня 2014 року та попередив про здійснення звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги у тридцятиденний строк.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.