ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №826/14918/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3273/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року (Суддя: Качур І.А.),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року (Судді: Сорочко Є.О., Земляна Г.В., Межевич М.В.),
у справі № 826/14918/13-а
за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень і скасування рішень про результати розгляду скарг, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2013 р. №0000341720/1051, №0000351720/1052, №0000331720/1053, рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.06.2013 року № 134/с/12-3-03 та рішення про результати розгляду повторної скарги від 19.08.2013 року №3731/с/99-99-10-01-03-14.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі від 21.03.2013 р. №0000341720/1051, №0000351720/1052, №0000331720/1053. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач зазначив, що за висновками невиїзної документальної перевірки встановлено, що позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, при здійснені у період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року діяльності з організації перевезення вантажів надавала транспортно - експедиційні послуги. При цьому, не маючи власного транспорту, з метою виконання договірних правовідносин за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) організовувала та забезпечувала виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, тобто залучала до виконання послуг третіх осіб: перевізників та інших осіб, а суми оплати послуг третім особам не включила до бази оподаткування при визначенні суми виручки від реалізації послуг для нарахування єдиного податку.
Заниження обсягу виручки за III-IV кв. 2010 р. на суму 763 328,26 грн призвело до порушення позивачем вимог ст. 1, 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, а саме: перевищення позивачем граничного обсягу виручки (500 тис. грн. у VI кв. 2010 р.) на суму 345 457, 26 грн, і не перехід на загальну систему оподаткування з І кв. 2011 р. Таким чином з цієї суми позивач повинна була сплатити ПДФО з врахуванням документально підтверджених витрат. В порушення вимог пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.3 п. 8.1 ст. 8, п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач занизила оподатковуваний дохід за 2010 рік на суму 259 092,94 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік на суму 38 863,95 грн. До того ж, в порушення вимог пп. 177.5.2 п. 177.5 статті 177 ПК України декларації про доходи за 2010 рік до ДПІ у Дарницькому районі не подала, як і не подала в порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України декларації за січень 2011 року.
Крім цього, перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 ПК України, занизила оподатковуваний дохід за 2011 рік на суму 132 100 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 21 327,78 грн, та в порушення вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України не зареєструвалася платником податку на додану вартість з 01.01.2011 року.
В порушення вимог п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України позивачем занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. на суму 81 920 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою
податкових зобов`язань податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 81 920 грн.
Не надання в порушення вимог п. 44.1, п. 44.3 статті 44 Податкового кодексу України документів до перевірки стало підставою для застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000331720/1053 штрафних санкцій в розмірі 510 грн.
З огляду на встановлені порушення відповідач вважає податкові повідомлення-рішення прийнятими правомірно.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Позивач надіслав на адресу суду письмові заперечення проти доводів касаційної скарги, з врахуванням яких вважав оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, у зв`язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі проведена невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншою законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2013 р. №789/17/2/2659512962.
За даними перевірки відповідачем встановлено, що у період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копіями свідоцтв про сплату єдиного податку за 2010, 2011 роки, вид діяльності - організація перевезення вантажів. У вказані періоди позивачем надавались транспортно - експедиційні послуги по єдиному виду діяльності "Організація перевезення вантажів".
У перевіряємому періоді у відповідності до договорів про надання транспортно-експедиторських послуг позивач надавала послуги з організації перевезення вантажів в межах господарських правовідносин з ДП "Кюне і Нагель", ТОВ "Скантек", ТОВ "Асстра Україна", ТОВ "Фірма Іст", ТОВ "Аквілон", ТОВ "Собі Експедиція", СГД ОСОБА_2 , ТОВ "Триалтранс", СГД ОСОБА_3, ТОВ "ГСЛ", ПП "МК Капітал", ТОВ "Атеком", ТОВ "Заммлер Україна", ДП "Іст Фрахт", ФОП ОСОБА_4, СГД ОСОБА_5 , СГД ОСОБА_6, ПП "Земля Переясловщини", СГД ОСОБА_7, СГД ОСОБА_8, СГД ОСОБА_9, СГД ОСОБА_10, СГД ОСОБА_11,СГД ОСОБА_12
Не маючи власного транспорту, позивач, з метою виконання договірних правовідносин за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) організовувала та забезпечувала виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, тобто залучала до виконання третіх осіб - перевізників та інших осіб.
Судами встановлено, що з поданих позивачем до перевірки первинних документів, за період з 01.01.2009 р. по 23.05.2012 р. витрати, пов`язані з одержанням доходу склали: ІІІ кв. 2010 р. - 237 740,00 грн. IV кв. 2010 р. - 341 615,00 грн. Всього за 2010 р. -579 355,00 грн. І кв. 2011 р. - 296 500,00 грн. ІІ кв. 2011 р.-161100,00 грн. Всього за 2011 р. - 457 600,00 грн.
При цьому, чистий прибуток позивача становив: за III кв. 2010 р. 274 079,00 грн. - 237 740,00грн. = 36 339,00грн., за IV кв.2010 р. 441 678,26 - 341 615,00 грн. = 100063,26 грн. Чистий прибуток за 2010 р. 36 339,00 грн.+ 100 063,26 грн. = 136 402,26 грн. За І кв. 2011 р. 253 100,00 - 296 500,00 грн. = - 43 400,00 грн., за II кв. 2011 р. 134 400,00 - 161100,00 грн. = - 26 700,00 грн. Чистий прибуток за 2011 р. має від`ємне значення - 43400,00 + (- 26 700,00) = -70 100,00 грн.
Таким чином, за період господарської діяльності (ІІІ-ІV кв. 2010 р. та І-ІІ кв. 2011 р.) розмір чистого прибутку складає 66 302,26 грн.
При цьому за висновками перевірки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем обсягу виручки за III-IV кв. 2010 р. на суму 763 328,26 грн, що призвело до порушення позивачем вимог: ст. 1, 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, а саме: перевищений позивачем граничний обсяг виручки (500 тис. грн. у VI кв. 2010 р.) на суму 345 457, 26 грн, та не здійснений перехід на загальну систему оподаткування з І кв. 2011 р.
В порушення вимог пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач занизила оподатковуваний дохід за 2010 рік на суму 259 092,94 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік на суму 38 863,95 грн.
До того ж, в порушення вимог пп. 177.5.2 п. 177.5 статті 177 ПК України декларації про доходи за 2010 рік позивач до ДПІ у Дарницькому районі не подала.
Крім цього, перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 ПК України, занизила оподатковуваний дохід за 2011 рік на суму 132 100 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 21 327,78 грн.
Крім цього, в порушення вимог п. 181.1 ст. 181 ПК України не зареєструвалася платником податку на додану вартість з 01.01.2011 року.
В порушення вимог п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України позивачем занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. на суму 81 920 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов`язань податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 81 920 грн.
До того ж, не надала в порушення пп. 49.18.1 п 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України декларації за 2011 рік.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 р:
- № 0000341720/1051, яким позивачу за встановлене порушення пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, пп. 18.1 "а" ст. 18, п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва", пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, ст. 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92, згідно пп.54.3.1 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, - за основним платежем на 60 976,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 341,00 грн.;
- №0000351720/1052, яким позивачу за встановлене порушення п. 181.1 ст. 181, ст. 187 ПК України, згідно пп. 54.3.1, 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарах (роботах, послугах) на 26 420,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;
- №0000331720/1053, яким відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України за порушення п. 44.1, п. 44.3 статті 44 ПК України нараховані штрафні санкції на 510,00 грн.
За результатами розгляду первинної скарги позивача ДПС у м. Києві прийнято рішення від 03.06.2013 р. № 134/с/12-3-03, яким скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому районі від 21.03.2013 р. №0000341720/1051 в частині грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 317,40 грн. за основним платежем, та збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 878,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами розгляду повторної скарги позивача Міністерство доходів і зборів прийняло рішення від 19.08.2013 р. №3731/с/99-99-10-01-03-14, яким повторну скаргу позивача залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення (з врахуванням рішення від 03.06.2013 р. № 134/с/12-3-03) без змін.
Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про результатами розгляду скарги стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції скасували наведені податкові повідомлення-рішення, проте відмовили в задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг з посиланням на те, що ці рішення про результати розгляду скарг не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
В частині відмовлених позовних вимог рішення судів позивачем не оскаржені.
З приводу викладеного суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних транзитних або інших вантажів.
Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацію та забезпечення перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Згідно п. 1 абз. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. №727/98 виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це сума фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).