ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2019 року
Київ
справа №2а-0770/2625/12
адміністративне провадження №К/9901/5206/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року (суддя Гаврилко С.Є.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (судді: Довга О.І. (головуючий), Запотічний І.І., Сапіга В.П.)
у справі № 2а-0770/2625/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУТС"
до Закарпатської митниці ДФС (правонаступник Чопської митниці Державної митної служби України),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області
про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови та стягнення надміру сплачених коштів,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУТС" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби України (правонаступником якої є Закарпатська митниця ДФС; далі - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 24 квітня 2012 року №305000003/2012/100300/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24 квітня 2012 року № 305090000/2/00069, та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену за вантажними митними деклараціями: від 24.04.2012 №305090000/2012/005306, від 24.04.2012 № 305090000/2012/005312, від 03.05.2012 № 30509000/2012/005829, від 03.05.2012 № 30509000/2012/0058309, від 06.05.2012 № 30509000/2012/006015, від 08.05.2012 № 30509000/2012/006194, від 11.05.2012 №30509000/2012/006323, від 11.05.2012 № 30509000/2012/006339, від 17.05.2012 №30509000/2012/006698, від 23.05.2012 № 30509000/2012/007065, від 25.05.2012 №30509000/2012/007116, від 26.05.2012 № 30509000/2012/007245, від 01.06.2012 №30509000/2012/007600, від 01.06.2012 № 30509000/2012/007618, від 01.06.2012 №30509000/2012/007619, від 07.06.2012 № 30509000/2012/007932, від 08.06.2012 №30509000/2012/007983, від 10.06.2012 № 30509000/2012/008103, від 10.06.2012 №30509000/2012/008104, від 15.06.2012 № 30509000/2012/008399, від 16.06.2012 №30509000/2012/008484, від 16.06.2012 № 30509000/2012/008490, від 22.06.2012 №30509000/2012/008891, від 25.06.2012 № 30509000/2012/008966, від 25.06.2012 №30509000/2012/008967, від 02.07.2012 № 30509000/2012/009359, від 02.07.2012 №30509000/2012/009364, від 06.07.2012 № 30509000/2012/009631, від 08.07.2012 №30509000/2012/009765, від 08.07.2012 № 30509000/2012/009766, від 14.07.2012 №30509000/2012/010140, від 17.07.2012 № 30509000/2012/010266, від 17.07.2012 №30509000/2012/010247, від 21.07.2012 № 30509000/2012/010466, від 23.07.2012 №30509000/2012/010531, від 23.07.2012 № 30509000/2012/010529, від 30.07.2012 №30509000/2012/010825., від 30.07.2012 № 30509000/2012/010826 суми податку на додану вартість у розмірі 619 550,94 грн.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 23 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, адміністративний позов Товариства задовольнив повністю. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 березня 2015 року вказані судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 03 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення Чопської митниці про визначення митної вартості товарів від 24 квітня 2012 року №305000003/2012/100300/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24 квітня 2012 року № 305090000/2/00069. У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не наведено та не надано будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б свідчили про те, що заявлена декларантом митна вартість суттєво відрізнялася від наявної інформації щодо подібних товарів в ЄАІС Держмитслужби, а також що митна вартість не відповідала рівню митної вартості попередніх митних оформлень ТОВ "ГОЛДЕН ФРУТС", у зв`язку з чим у посадових осіб Митниці виникли обґрунтовані сумніви у заявленій митній вартості.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства в повному обсязі. Зокрема скаржник зазначив, що висновки судів про неправомірність рішень митного органу є помилковими, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16 квітня 2012 року між позивачем (покупець) та нерезидентом Eurohandel GmbH, Німеччина (продавець) укладено контракт № 25 про поставку свіжих фруктів на загальну суму 1 000 000 євро.
24 квітня 2012 року з метою митного оформлення товарів (бананів) позивач подав до Митниці митну декларацію № 305090000/2012/005290, в якій визначив митну вартість за ціною договору.
Відповідно до декларації митної вартості від 24 квітня 2012 року №305090000/2012/005290 митним органом зазначено про необхідність подання додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження, згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару; інші документи за власним бажанням для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару. На вказаний запит Товариство повідомило Митницю, що додаткові документи надаватися не будуть.
З огляду на це за результатами проведених консультацій із позивачем Митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів від 24 квітня 2012 року №305000003/2012/100300/2, в якому визначила митну вартість товарів за шостим резервним методом у розмірі 244 821,70 грн з розрахунку 1,2185 євро за 1 кг товару, тоді як декларантом була заявлена вартість одиниці товару з розрахунку 1,00 євро за 1 кг бананів.
У той же день відповідачем видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 305090000/2/00069 з тих підстав, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню з причин порушення вимог статті 265 Митного кодексу України; заниження рівня митної вартості; неподання додаткових документів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".
24 квітня 2012 року на виконання вимог митного органу з метою запобігання збитків внаслідок псування імпортованого товару позивач подав для митного оформлення товарів вантажні митні декларації № 305090000/2012/005306 та № 305090000/2012/005312, в яких зазначив скореговану митну вартість товарів у розмірі 244 821,70 грн за кожною вантажною митною декларацією та сплатив до державного бюджету податок на додану вартість у сумі 48 964,34 грн за кожною вантажною митною декларацією відповідно.
Правомірність прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови є предметом розгляду цієї справи.
Спірні правовідносини на час їх виникнення були врегульовані Митним кодексом України, що був чинним до 01 червня 2012 року (далі - МК України).
Згідно зі статтею 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 260 МК України врегульоване питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Зокрема встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.